5 липня 1841 року бідний британський баптист Томас Кук зробив справжнє відкриття. Він створив один з найприбутковіших видів бізнесу - туризм. А починалося все прозаїчно просто -  Кук оголосив війну алкоголізму та тютюнопалінню. Альтернативою шкідливих звичок і задля заохочення він запропонував туристичну подорож, потім створив туристичну агенцію. Несподівана ідея мала грандіозний успіх по всьому світу.

З того часу минуло 173 роки. Деякі країни  процвітають лише завдяки туризму. В Україні туризм - це інфраструктура, яка розвивається. Якщо взяти нашу Охтирку - то, взагалі, в цьому напрямку «роботи непочатий край». Що маємо насьогодні?

Найсвіжіші новини- 4 липня в Охтирському краєзнавчому музеї відкрилась виставка під символічною назвою «У сяйві чудодійної ікони», присвячена 275-річчю явлення чудотворного образу ікони Охтирської Божої матері. Ось як прокоментувала презентацію виставки новий директор музею ЛЮДМИЛА МІЩЕНКО:

- На виставці були представлені архівні матеріали із фондів музею, ексклюзивні світлини із історії нашого міста, «Книга чудес», картини охтирських художників Івана Шаповала, Сергія Степанова, Олександра Шевченка, Зінченка, Олега Стародуба, Віталія Бараненка, ікони Олександра Снєгурова, вишиті рушники та ікони Ольги Федоренко, Жанни Булатової та сімейна реліквія родини Мірошниченків.На заході були присутні місцеві краєзнавці, представники міськради, художники,журналісти, священники. О. Євгеній благословив та розповів про історію ікони Охтирської Божої матері, яка вважається найціннішим скарбом Охтирки.  Мер міста Ігор Алєксєєв висловив побажання визначити розвиток культурного іміджу нашого міста і перетворення Охтирки в розвинений туристичний центр. Я висловлюю подяку всім, хто допоміг матеріально та власними зусиллями: Олександру Шевченку, Сергію Степанову, Івану Шаповалу, Ігорю Сухомлину і Любові Скоробагатько. Я думаю, що виставка зацікавить багатьох жителів та гостей нашого міста.

- Людмила Володимирівна, 4 липня ви запропонували новий туристичний маршрут по історичному центру Охтирки?

- Так, дійсно. Цей маршрут ми назвали «Золоте намисто Охтирки», який проходить по історичному центру. Першими його учасниками стали працівники міськради.

- Добре,а які ще туристичні маршрути ви можете запропонувати гостям Охтирки?

- У нас розроблено 7 туристичних маршрутів. Та на мою думку, їх треба вдосконалити,обновити. Для цього потрібен фахівець у туристичній галузі. Та й без матеріальної допомоги міської влади нам не обійтись.

Туристичний маршрут «Золоте намисто Охтирки» обновив новий співробітник музею ЮРІЙ БЕРЕСТ. Яка його думка про Охтирку туристичну:

- Наразі ми працюємо над розробкою спільного маршруту «Намисто Слобожанщини», куди ввійдуть  Монастирська гора, Більське та Куземинське городище. Ми співпрацюємо із Харківським та Сумським краєзнавчими музеями. Найближчим часом я маю нагоду попрацювати в археологічній експедиції на Куземинському городищі. Плануємо розробити макет Охтирки козацької. Є такий маршрут «Козацькими стежинами», та, на жаль, невдосконалений.

Коментарі щодо  нової виставки в краєзнавчому музеї самобутнього охтирського художника ОЛЕКСАНДРА ШЕВЧЕНКА:

- Я вважаю, що впроваджувати культуру в маси - справа корисна й актуальна. Я декілька разів виставляв свої полотна в краєзнавчому музеї, та все ж вважаю, що в Охтирці повинна бути постійно діюча виставка, де будуть представлені роботи всіх охтирських майстрів сучасності та минулого, які  пиляться у домашніх умовах чи у підвалинах краєзнавчого музею. Для цього бажано повернути музею територію, що орендується  магазинами, та створити там художню галерею. Це давало би користь художникам, музею і місту. Було б непогано, якби до цього долучились меценати, для них також користь. Подивіться на сусідів - Лебедин, Тростянець. Подібні музеї ніхто не віддав в оренду, а,навпаки створили із них дійсно прибуткову справу.

Свою особисту думку прошу висловити «туристку зі стажем» ОЛЬГУ КОСАРЄВУ:

- За останні роки разом з однодумцями й друзями я побувала в 23 областях України.Найбільше вражає Західна Україна. Там найменше село має своє обличчя. Остання подорож по Тернопільщині: село Тараканів, де збереглася Тараканівська фортеця,тобто фортифікаційні споруди, своєрідна українсько-китайська стіна. Екскурсію проводить звичайний сільський хлопчина, 1,5 години по підвалинах і катакомбах захопливо розповідав нам про історичні події цієї території.

Далі, село Білокриниця, палац Вороніних, палац Вишневецьких, де побував Оноре де Бальзак.  

«Тут Бальзак  познайомився з Евеліною Ганською» - одне речення, і сюди їде увесь світ.

Можна далеко не їздити, поруч з Охтиркою - село Пархомівка, де діє сільський художній музей. Село Диканька - дійсно туристичний центр, де розкинувся величний парк, діють два музеї, дошка пошани особистостей міста, бузковий гай.

Що маємо в Охтирці? Гроші лежать під ногами,  на поверхні, під землею... У 18 сторіччі Охтирка була одною з п'яти полкових міст Слобожаншини. Вважаю, що зараз тема козацтва - актуальна, як ніколи. Чи всі городяни знають на якій сотні вони живуть? Які особистості жили на їхній сотні? Герб Охтирки - Хрест, що означає перехрестя торгових доріг, 13 соборів Охтирки, щорічні сезонні ярмарки на площах Охтирки,куди приїжджали з усіх-усюд, а нині скромненькі ярмарки інколи відбуваються на Торговій площі, коли селяни сором'язливо пропонують свій товар.

А взяти наших особистостей, хоча би Курилів, Чикалів чи письменників,художників, артистів? Та тільки по них можна розробить такі «круті» маршрути,що з'їдуться не тільки з України, а із далекого зарубіжжя.  А родзинки архітектури по провулку Харківському? Душа болить за оті маєтки, один«Гостиный двор» чого коштує?А він скоро розвалиться серед сміття і багнюки в самому центрі Охтирки. Щось треба робити! Не вистачає креативу.

Тож,підведемо підсумки. Те, що туристичний бізнес - справа прибуткова, ясно, як Божий день. В Охтирці маємо 7 туристичних маршрутів, про які можна довідатись на сайті міськради. Та для того, щоб туристи приїхали в Охтирку і залишили тут свої гроші, ці маршрути повинні бути ексклюзивними, креативними, цікавими. Чи не так? 

В.Бакуліна