Аби покращити обізнаність суспільства щодо проблем, пов'язаних з наркотиками, громадські організації Сум ініціювали тематичне навчання для журналістів. Актуальність теми пояснюється ще и тим, що в неспокійні, кризові часи кількість людей, які вдаються до ін'єкцій "штучного щастя", стрімко зростає

Якщо тобі все зрозуміло, завваж: ти знаєш далеко не все. У романі Маріо П'юзо "Хрещений батько", голова мафіозно­го клану дон Карлеоне відкидає про­позицію сицилійця торгувати нарко­тиками: "Вірно, що у мене чимало друзів у політиці. Але вони відмов­ляться від мене, якщо замість азарт­них ігор я займуся наркотиками. Для них азартні ігри - це щось подібне до спиртного: гріх,але нешкідливий. Водночас наркотики вони вважають справою брудною... Скажу тільки од­не: твій бізнес занадто небезпечний". Приймаючи це виважене рішення ге­рой роману, дії якого відбуваються в Америці 1920-х років, підписав собі і своєму клану смертний вирок. Він, та­кий мудрий і досвідчений,недооцінив проблему.,

Ми з вами не в довоєнній Америці, і надворі вже рік 2014-й. Проте, нар­котики нікуди не зникли, а наркогроші з тих пір не стали чистішими: "бруду",криміналу, горя і подвійних смислів навколо наркотичних речо­вин достатньо і в сучасній Україні.

Чорна кішка в темній кімнаті

Проблеми наркоманії, незаконного обігу наркотиків та недосконалого за­конодавства, що регулює їх легаль­ний обіг - існують. Відсутня дієва дер­жавна політика,профілактика мало­ефективна, суспільна думка розбалансована. З пострадянської,репре­сивної точки зору наркоман - злочи­нець, а з ліберальної, а саме її сповідує сучасна наркологія - це хронічно хвора людина, що потребує не покарання, а допомоги, не пе­реслідування, а лікування, створення умов для адаптації у суспільстві: робо­ти, освіти, повноцінного родинного життя.Алкоголь і тютюн - це теж, між іншим, наркотики, тільки легальні, дозволені державою до вжитку... Не­виліковно хворі помирають у муках, бо їм законодавчо обмежено доступ до знеболення. І в цей же час, "умільці" перетворюють звичайні ап­течні пігулки на дурман, здатний у найкоротший час зруйнувати людське здоров'я вщент.

Саме з цих гострих тем і складалася програма тренінгу для представ­ників ЗМІ, що відбувся у Сумському прес-клубі 22-23 квітня. Ініціювала захід громадська організація"Клуб "Шанс" за підтримки приймаючої сторони та Міжнародного фонду "Відродження". Протягом двох днів тривало навчан­ня під гаслом"Відверто про наркотики: краще зна­ти, ніж вважати", точилися гострі дискусії, в ході відвертого спілкування формувалася зважена думка.

З медійниками працювали: лікар-нарколог Сумського обласного наркодиспансеру Тарас ЗЛИДЕННИЙ,міський нарколог Олександр КОБЕЦЬ, начальник відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків УМВС України в Сумській області Радій БУДЗИНСЬКИЙ; голови громадських ор­ганізацій: "Сумський прес-клуб" - Ал­ла ФЕДОРИНА і "Клуб "Шанс" - Олексій Загребельний. Учасники тренінгу змогли поговорити з чо­ловіком, для якого наркотики стали частиною біографії та з пацієнтом, що потребує наркотичних речовин, як життєво необхідних ліків.

Звертаючись до журналістів, спіке­ри відзначали, що в медіа-просторі регіону замало адекватних проблемі матеріалів які б доносили суспільству актуальну, достовірну інформацію про динаміку і складність означеної теми. Маємо таку собі чорну кішку у темній кімнаті. Отже, слід увімкнути світло, аби суть проблеми стала видимою і зрозумілою. І не остання роль у цьому процесі належить саме ЗМІ, інфор­мація яких найчастіше обмежується сюжетами кримінальної хроніки. Бра­кує роз'яснювально-профілактичних матеріалів, соціальної реклами про здоровий спосіб життя.

Як зменшити шкоду?

За словами лікаря-нарколога Тара­са Злиденного, по розповсюдженню наркоманії Сумщину не можна порівнювати з Донецькою, За­порізькою областями чи Кривим Рогом, де"просто епідемія", з Києвом чи Харковом. Але по роботі з наркозалежними,по діяльності медиків, гро­мадських організацій - ми маємо хо­роші результати,наші фахівці намага­ються застосовувати нові, прогре­сивні методи лікування, що базуються на принципах зменшення шкоди від наркотиків. Так, саме зменшення шкоди. Боротися з тим, що вже нас побороло - справа марна.

Фахівець визнає:точної статистики щодо наркозалежних не існує. Цифри, котрими оперують наркодиспансери та міліція можна сміливо множити на 7, а то й на 10. В активній залежності від наркотиків за даними громадсь­ких організацій перебувають 1 млн. 200-1 млн. 400 тисяч українців, проте і ця статистика є відносною.

Як констатує медик: "Всі наркома­ни знаходяться "на дні", а ми лише на­магаємося повернути їх у диспансери, їхня залежність нікуди не дінеться, а витягнувши людину із закритого, час­то кримінального середовища, ми мо­жемо вести хворого,убезпечити від вуличних наркотиків, слідкувати за його здоров'ям". Тарас Злиденний практикує замісну підтримувальну те­рапію і має щодо неї позитивний досвід.

У Сумській області 200 людей, хво­рих на наркоманію, дозовано отриму­ють у медзакладах синтетичний нар­котик метадон. По Україні таких пацієнтів - близько 9 тисяч.

Доброчинна програма ЗПТ фінан­сується Глобальним фондом боротьби з ВІЛ/СНІД, туберкульозом і ма­лярією. Держава наразі коштів на цю програму не виділяє. ЗПТ сприймається неоднозначно як у вузьких професійних колах (медики, пра­воохоронці), так і в суспільстві.

Чи скресне крига?

"У суспільстві має бути діалог. Доки ми не досягнемо загаль­ного бачення, зру­шень не буде", - вва­жає Олексій Загре­бельний (очолювана ним організація пра­цює у галузі гро­мадського здоров'я з 2006 року). На його думку, ключові гравці на полі - освіта, охоро­на здоров'я, органи правопорядку та гро­мадськість без колек­тивної стратегії прире­чені у протидії нарко­тикам на провал.

Експерт покладає велику надію на ухва­лену Урядом 28 серп­ня 2013 року "Стратегію державної політики щодо нарко­тиків", яка серед іншо­го передбачає і забез­печення належного фінансування регіональних і місце­вих антинаркотичних програм за рахунок відповідних бюджетів. Ключові аспекти Стра­тегії полягають у пере­ході від карального, кримінально-право­вого спрямування ан­тинаркотичних за­ходів до лікувально-профілактичних, за­безпечення доступ­ності наркотичних ре­човин у медичних цілях. На переконан­ня Олексія Загребельного, ухвалення Стратегії - це обнадійливий крок на шляху до цивілізованої наркополітики в Україні. "Люди народжуються не для того, аби страждати і мучитися," - стверджує громадський активіст і ста­вить наголос на трьох "З":

1. Зменшення попиту;

2. Зменшення шкоди;

3й. Зменшення пропозиції.

Чи скресне крига,буде залежати від багатьох чинників. Коли йдеться про задавнену, складну роботу- "на раз" нічого не вдієш. А системно,4 підступаючись з різних боків,беручи на допомогу хватких, роботящих помічників, можна сподіватися на ре­зультат.

Наркотики супроводжують людину протягом віків: вони були, є і будуть. Але яке місце вони посідатимуть у житті держави і громадянина залежа­тиме саме від свідомої,гуртової робо­ти.

Олександр, який називає себе наркоманом з 18-річним стажем, відмо­вився від наркотиків 6 років тому. Людина, що почала заново будувати своє життя, каже: "Половину созна­тельной жизни я провел в употреблении. Я ехал (йдеться про ре­абілітаційний центр), чтобы бросить. Много моих знакомых умерло". Фізична і психоемоційна залежність від наркотичного зілля є настільки сильною, що, як вважається, лише 3-7% наркоманів можуть її позбутися. "Это как с сепаратистами - ты посто­янно в каске и бронежелете...Нарко­тикам трудно сказать "нет", -зізнається Олександр. 40-річний чо­ловік називає наркотики "быстрым кайфом", але, маючи за плечима власний досвід, радить шукати задо­волення в іншому - в родині, роботі, спорті.

Анна ПРОТАСОВА