14 лютого о 15.00 годині в приміщенні Будинку Мо­лоді відбулись урочис­тості та святковий концерт з нагоди вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 25-ї річниці виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан.

Після завершення концертної про­грами один з ветеранів Афганської війни разом з учасником подій,які звуться "карибською кризою" (о. Куба), відправилися покладати корзину до пам'ятника воїнам-інтернаціоналістам. Вшанувати пам'ять загиблих виявили бажання ще чимало глядачів. Для зруч­ності біля Будинку Молоді вже стояв на­поготові просторий автобус. Особливий настрій, який встановив святковий кон­церт панував серед глядачів, на жаль, недовго. Біля пам'ятнику трапився до­волі неприємний інцидент. Сам мону­мент виявився задрапірований сукном. Поруч півколом вишикувалися хлопці у цивільному одязі. їх було близько4 де­сятків. Вони мовчали і коментарі давати відмовлялись. Як легко здогадатися, усі вони були "афганцями".

Збитим з пантелику містянам, які ба­жали вшанувати пам'ять загиблих у конфліктах на території інших країн, до­велося протискуватись повз цей недру­желюбний натовп.Тільки після застережливого вигуку Григорія Довгаля, лідера громадської організації "Воїни Афгану", його бойові побратими трохи відступилися від пам'ятника, і ті, хто прибув з концерту, змогли нарешті покласти квіти. Але було видно, що настрій у людей повністю зіпсувався. Що хотіли довести"афганці" своїм де­маршем, ми спробували з'ясувати у Гри­горія Довгаля. Бесіда у пам'ятника вийшла, скажемо так, емоційна. З натовпу летіли репліки, хтось знімав на камеру мобільного телефону. Та й з епітетами у бік влади Григорій Володимирович не скупився. Але, тим не менш, своє зібрання Довгаль назвав звичайною підготовкою напередодні свята, бо ж владі начхати на стан скверу, ось і дово­диться працювати поночі.

Насправді ж це було не­санкціоноване зібрання. Очікували присутні, на мій по­гляд, прибуття в.о. Охтирського міського голови, щоб висловити йому осуд та усі претензії, які накипіли. Однак не суди­лося. Правда, функцію доставити питан­ня потрібному адресату ми узяли на се­бе. Отож, інтерв'ю з Олександром Цілуйком таки відбулося.

Проте хотілося б розпочати цей "діалог" позицією "афганців", яку і озву­чив нам Григорій Довгаль.

- Що саме вас не задовільняє в діях міської влади?

- Нас не вдовольняє її бездіяльність. Ігнорується виконання цілого ряду ви­мог Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 р. № 1004-р "Про затвердження плану заходів з підготовки і проведення у 2014 р. Року учасників бойових дій на території інших держав" та Розпорядження ОДА від 10.07.2013р. № 298-ОД "Про підго­товку та проведення у 2014 р. в Сумській області Року учасників бойо­вих дій на території інших держав".

Дещо все ж таки виконується, але цього вкрай недостатньо. Наприклад, був проведений загальноміський тема­тичний вечір по вшануванню учасників бойових дій на території інших держав та 25-ої річниці виведення радянських військ з Афганістану. Управлінням праці і соцзахисту були проведені обстеження сімей загиблих в Афганістані. Усього 9 сімей було обстежено.

Мабуть, це й усе,що реально зробле­но міською владою. Решта пунктів, які необхідно було виконати згідно Розпо­ряджень, переважно не виконувалась.

- Які у вас претензії щодо утримання пам'ятника воїнам-інтернаціоналістам?

- Згідно Протоколу засідання коорди­наційної Ради з питань взаємодії з гро­мадськими організаціями учасників бойових дій на території інших держав від 18.01.2012 р.№ 1 пунктом 12 зафіксовано, що питання прийняття пам'ятника загиблим в Афганістані на баланс міста було обговорено і виріше­но протягом року провести усі відповідні заходи. Але й на сьогодні наш пам'ятник, як і решта інших, "безхозні". Нас турбує, чому влада не хоче прийма­ти пам'ятник у комунальну власність. Бажаємо почути чітку відповідь.

- Чи виділяються кошти на утримання пам'ятника (скверу) афганцям?

- На утримання пам'ятника загиблим афганцям кошти з міського бюджету протягом 16 років не виділяються. Але проводився поточний ремонт за поза­бюджетні кошти при мерах:О.Нестерен­ко і І.Демченко. Зараз міська влада від цього взагалі самоусунулася.

- Які проблеми зі встановленням у школах меморіальних дошок з іменами загиблих воїнів-інтернаціоналістів?

- Згідно згаданого вище Розпоряд­ження Прем'єр-міністра України міська влада повинна була встановити ме­моріальні дошки на школах, де вчилися загиблі в Афганістані(це школи №№ 1, 8 і 5). Розпорядження Прем'єра адресо­вано владі. Міською владою воно не ви­конано. Хоча є в цьому і частина нашої провини. Ми повинні були "розворуши­ти" їх, але з цим завданням поки що не справилися. Та здаватися не збираємо­ся: звернемося офіційно, звернемося через пресу і таки достукаємося.

- Скільки коштів виділено на диспан­серизацію з подальшим лікуванням воїнів-інтернаціоналістів у2014?

- У міському бюджеті на ці потреби виділено 0 грн. 0 коп.

- Існує проблема з відновленням пам'ятної дошки 27-ому парашутно-де­сантному полку.

- На засіданні Координаційної ради було вирішено поновити дошку, яка раніше існувала на будівлі готелю "Охтирка". її встановлював Павло Левчен­ко, голова ради ветеранів, разом із завідувачем інженерно-педагогічної академії Володимиром Фісановим. Після банкрутства готелю дошка, як і ба­гато чого іншого, зникла. її обов'язково потрібно відновити. Навіщо ж тоді потрібні ці Координаційні наради, де, приймаються правильні рішення, але до них можновладці не дослухаються?!

- Чи зверталися ви до в.о. міського го­лови з приводу завезення землі в сквер, і як вдалося вирішити це питання ?

- Звертався, але розуміння не знай­шов. Чому? Тому що ніхто не збирався допомагати! Я підказав місце, де можна було узяти землю - у "зарої", який знахо­диться за кілька сотень метрів від оселі О.ЦІлуйка. Але де "зарой" він, звісно,не знає. Тоді я звернувся до міського депу­тата Ф.Кіселара. Ось він і допоміг.Але наше питання остаточно не вирішене - потрібно ще додатково 10, а краще більше машин грунту.

- З нашої попередньої розмови я зро­бив висновок, що вас вкрай турбує те, що в.о.міського голови і ряд його найб­лижчих підлеглих не брали участі у по­кладанні квітів 14 лютого І у мітингу 15 лютого?

- Деякі чиновники все ж таки були, але сам міський голова не прийшов, і це неправильно. Ми можемо висувати тільки припущення, чому так сталося. Можливо, О.Цілуйка ми не побачили то­му, що біля пам'ятника зібрались аф­ганці, які готові були висказати усе що накипіло, дивлячись йому прямо у очі.

"Це штучно створена проблема"

Претензії до міської влади, ви­казані учасниками пікету 14 лютого біля пам'ятникам воїнам-інтернаціоналістам, ми адресу­вали в.о. міського голови Олександру Цілуйку. Слід відзначити, що бажання поспілкуватись на цю тему було, як вия­вилось,обопільним.

Перше і найголовніше питання до очільника міста стосувалось стану вико­нання наступних документів: Розпоряд­ження Кабінету Міністрів України від 11.12.2013 р. №1004-р "Про затверд­ження плану заходів з підготовки і про­ведення у 2014р. Року учасників бойо­вих дій на території інших держав" та Розпорядження ОДА від 10.07.2013 р. № 298-ОД "Про підготовку та проведен­ня у 2014 р. в Сумській області Року учасників бойових дій на території інших держав".

- У нашому місті,як і в цілому в Україні на державному рівні, передбачена ціла низка заходів щодо гідного проведення Року учасників бойових дій на території інших держав.Ті українці, які зі зброєю в руках відстоювали інтереси нашої дер­жави,незалежно від того, в якій іно­земній країні відбувався військовий конфлікт,мають розраховувати на підтримку громади, а також на велику повагу до їхнього ратного подвигу. 400 мешканців Охтирки брали участь у збройних конфліктах, які відбувалися на території 26 країн. Серед "інтер­націоналістів" "кубинці" - учасники опе­рації "Анадир", "афганці" - хто пройшов жахливу Афганську війну. Ми вкло­няємося їм до землі, всім нашим воїнам-інтернаціоналістам. Визначення 2014 р. Роком учасників бойових дій на тери­торії інших держав дуже правильне і вкрай вчасне рішення. Ті, хто пройшов війну, допомагають нам зрозуміти, наскільки цінний мир.

Для вшанування воїнів-інтернаціоналістів в Охтирці було прийняте відповідне розпорядження міського голови № 142-р від 18.09.2013 р. "Про підготовку та проведення у 2014р. в м. Охтирка Року учасників бойових дій на території інших держав".Згідно рішення було заплановано та проведено 18 різнопланових заходів.

- Чи буде прийнятий на баланс міста пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам і коли?

- Повірте, це штучно створена пробле­ма. Головне - в якому стані знаходиться об'єкт.Пам'ятник воїнам-інтер­націоналістам - це елемент благоустрою міста. За кошти міського бюджету та по­забюджетні кошти він вчасно впорядко­вується.

У минулому році за рахунок державної субвенції у сквері були зроблені нові тротуари. Місце добре освітлене. Постійно слідкуємо за чистотою та по­рядком у сквері. Цим пам'ятником опікується Охтирська міська організація воїнів-інтернаціоналістів"Солдати Афга­ну" Української спілки ветеранів (лідер охтирських"афганців" Григорій Довгаль). За їхню працю на користь громади та на­шого міста я дуже вдячний.

Безсумнівно,велику роль завжди грає ставлення громади, і в першу чергу конкретної громадської організації, яка була ініціатором створення пам'ятного знаку. Ми бачимо, що в не менш гарному стані знаходиться сквер з пам'ятним знаком ракетникам. Тут ініціативу взяли у свої руки члени Охтирської громадсь­кої організації військовослужбовців за­пасу та відставки І членів їх сімей "Доблесть,мужність та честь" (лідер Сергій Тріщенко).

"Ракетникам"нічим не поступається сквер "авіаторів", де встановлений пам'ятний знак809-ому УАП. Добре відома в місті організація "Маю честь" на чолі з депутатом міськради Леонідом Могилко там опікується упорядкуванням усієї навколишньої території.

Працюючи у спільному напрямку, до­кладаючи злагоджених зусиль, влада міста разом з громадськими ор­ганізаціями може зробити( і робить!) ду­же багато корисних справ для містян і нашої Охтирки.

Можна критикувати, що не всі доку­менти погоджені і таке інше, але сказа­ти, що у нас пам'ятні знаки в занепаді - мабуть, в жодного критикана язик не по­вернеться.

Видане розпорядження міського го­лови про створення комісії, яка буде об­стежувати та складати переліки існуючих меморіалів, могил, пам'ятників та пам'ятних знаків та визначати заходи щодо їх впорядкування.

Ну а прийняти на баланс, звісно, пам'ятний знак можна. Але знову ж для цього потрібні спільні зусилля. Громадсь­ка організація може подати відповідні документи в міськраду та бути готовою взяти об'єкт на утримання. На сьо­годнішній день міська рада поки що не має жодних підстав для узяття пам'ятни­ка воїнам-інтернаціоналістам на ба­ланс.

- Чи виділяються кошти на утриманні пам'ятника (скверу) афганцям?

- Звісно не всі роботи, скажемо так, "обліковуються". Тим не менш, приведу офіційні цифри. Ось кошти, витрачені із міського бюджету на утримання скверу Афганцям.Щоденне прибирання скверу двірником (за 2013 рік) - 31 449 грн. Зріз дерев на території скверу (2013 рік) - 8 574 грн. Придбання 2-ох урн для сміття (2013рік) та встановлення урн (2014 рік) - 600 грн. Загалом 40 623 грн. Додамо сюди роботи по облаштуванню тротуарною плиткою доріжок і тротуарів навколо пам'ятника на суму 278 178 тис. грн. (Служба автомобільних доріг).

Не кожний пам'ятник у нашому місті може похвалитися таким "фінансуван­ням".Більше коштів буде використано лише на Алею Героїв зі стелою ліквідато­рам аварії на ЧАЕС (роботи вже майже виконані, але затримка з проплатою) та пам'ятник Шевченку.

- Чи можна встановити в школах ме­моріальні дошки з іменами загиблих воїнів-інтернаціоналістів, і що для цього необхідно?

- Не тільки можна, але й потрібно. У цьому питанні я цілком розраховую на допомогу і, перш за все, на ініціативу Г.В.Довгаля, який очолює "афганців". Ми надамо усі необхідні консультації. У ми­нулому році був затверджений Порядок про встановлення меморіальних дошок. У місті в цьому плані є з кого брати при­клад.Депутат міськради Володимир Троценко, очільник Охтирської міської ор­ганізації ветеранів, вже зараз працює над встановленням пам'ятної дошки у школі, де вчився славний генерал Батюк. І я впевнений, що незабаром ця ме­моріальна дошка буде відкрита. А під ле­жачий камінь вода не тече.

- Скільки коштів виділено на диспан­серизацію з подальшим лікуванням воїнів-інтернаціоналістів у2014 р.?

- З0 тисяч грн.Але питання не в цьому. Наш комунальний заклад Охтирська ЦРЛ лікує усіх безкоштовно. Тих же коло­сальних коштів, які потрібно на закупку ліків, в бюджеті міста не має зараз, та й взагалі з часів становлення Незалеж­ності ніколи не було.

- Чи буде відновлюватися пам'ятна до­шка 27-ому парашутно-десантному пол­ку?

- Знову пораджу ініціаторам звернути­ся до "Порядку встановлення меморіаль­них дощок". Обіцяю усіляку підтримку з боку влади.

- За словами Григорія Довгаля, він звертався до Вас з приводу завезення землі в сквер. Чому не вийшло йому в цьому питанні допомогти?

- Дійсно,Григорій Володимирович звертався до мене по допомогу, але ж у міської ради землі як такої немає. По-друге, наші спеціалісти на стадії проекту­вання врахували, щоб тротуари були ви­ще від рівня землі, а не навпаки. Бо тро­туар забрудниться від розмиву грунту. На жаль, мої доводи Довгаль не врахував, а вирішив діяти всупереч здоровому глуз­ду і все ж таки втілив свій план. Я в цьо­му його не підтримую.

- З якої причини Ви І ряд Ваших підлег­лих не брали участі у покладанні квітів 14 лютого і у мітингу 15 лютого?

- 14 лютого після закінчення урочисто­го заходу у Будинку Молоді представник воїнів-афганців та представник "ку­бинців" разом повинні були покласти корзину до пам'ятника. Наша задача об'єднати усіх воїнів-інтернаціоналістів. Тому ми й запропонували, щоб саме ці учасники двох різних війн поклали квіти разом.Політики не повинні йти попере­ду.

На церемонії покладання квітів 14 лютого були присутні заступники місько­го голови,керівники управлінь. Можли­во, хтось думав, що чиновники будуть центральними персонажами - ні, вони були серед решти охтирчан, які поклада­ли квіти. І це правильно.

Особисто я був з початку і до кінця урочистого заходу у Будинку Молоді, а та­кож спілкувався з воїнами-інтернаціоналістами. Але потім був вимуше­ний відлучитися у справах.Був у Сумах, вирішував питання, які безпосередньо стосуються життєдіяльності нашого міста. Все ж таки, розірватися я не можу, а життя на паузу не поставиш.

Я повністю довіряю своїм заступни­кам і покладаюсь на них. Отож, в деяких моментах вони замінюють мене. Прошу віднестися до цього з порозумінням.

А.Міхєєв