Врожай минулорічний та май­бутній: саме це стало головною (але не єдиною) темою нашої роз­мови з начальником управління агропромислового розвитку Охтирської райдержадміністрації Олександром Клочком.

- Олександре Степановичу, як спрацювали аграрії нашого району минулого року?

- Якщо говорити про врожай, то у 2013-му на. Охтирщині було зібрано 140 тисяч 269 тонн зернових культур у заліковій вазі (тобто, врахо­ваній після очищення зерна). Середня вро­жайність склала 44,1 ц/га. Озимих зібрали 46 тис. 478 т при врожайності 40,5 ц/га. Ярих зер­нових - 92 тис. 914 т (46 ц/га), кукурудзи - 82 тис. 436 т (58,2 ц/га),соняшника - 21 тис. 555 т (32,1 ц/га).

- Це краще, ніж було позаторік?

- Значно! Для порівняння врожайність зерно­вих у 2012-му склала лише ЗО ц/га. Минулого ж року нам багато в чому допомогла природа: погодні умови були у цілому сприятливими.

- А яка зараз ситуація з цінами на сільського­сподарську продукцію?

- Знаєте, всі товаровиробники мріють про ви­сокі врожаї і разом з тим про високі ціни на власну продукцію. Але це, звісно, нереально, оскільки ринковий закон співвідношення попи­ту та пропозиції діє невблаганно. Наприклад, нинішня реальна біржова ціна однієї тонни кукурудзи - 1000-1200 гривень, а торік при меншій врожайності було від 2 тисяч! Тонна пшениці зараз коштує в середньому1600 гри­вень. Проте названі мною цифри досить умовні, адже ціни можуть коливатися буквально щодня, а з початком весни вони традиційно починають зростати. А загалом за умови дотримання науково-обгрунтованих технологічних та екологічних норм сільське господарство може і навіть має бути економічно успішним. От тільки шкода, що цих норм не завжди дотримуються...

- Можете навести приклади?

- Наприклад,зараз фінансово найвигіднішими для рослинників культурами є кукурудза та соняшник. Відповідно, вони намагаються сіяти їх якнайбільше. Але ж той таки соняшник не по­винен займати більше 9-10 % посівних площ господарства! Чому? Бо ця олійна культура над­то сильно виснажує грунт, і пересівати її на од­ному місці можна тільки через десять років.

- І, можливо, найгостріше на сьогодні питання - про долю майбутнього врожаю озимини. Адже за прогнозами синоптиків незабаром почнуть­ся холоди, а снігового покрову поки що немає...

- Звісно, у повній мірі передбачити всі прим­хи погоди, а тим більше вплинути на них, ми не можемо. Однак поки що посіви озимини (до речі, займають у районі вони зараз 10 172 гек­тари) знаходяться в доброму та задовільному стані. Далі, згідно довгостроковому прогнозу, друга половина січня і лютий не будуть надто вже морозними, а сніг зрештою випаде. Кри­тична температура, при якій посіви можуть за­гинути, становить мінус 16 градусів при вузлі ку­щення. Тож з обережним оптимізмом ми сподіваємося на нормальний врожай!

Що ж, ми теж на нього сподіваємося, адже хороший врожай зернових означатиме, при­наймні, що ціни на хліб не зростатимуть надто швидко!

Питання задавав Віктор Гаман