Головна arrow Розділи arrow Місцеві новини arrow Свічка пам’яті народу не згасне
Свічка пам’яті народу не згасне Печать
Автор Н. Панченко   
23.11.2013 г.

ImageЗгадайте нас, бо ми ж колись жили.
Зроніть сльозу і хай не згасне свічка!
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно.

Саме такими словами розпочався вечір-реквієм «Дзвони памяті бють у скроні за мотивами поеми Ніни Виноградської «Голод», підготовлений керівником театру української пісні «Калина» К. Макаренко, що відбувся в Будинку молоді в день пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років.

Глядачам прийшлось не просто: дивитись - важко, відірватись - неможливо. Театралізована постановка була наповнена ліричними піснями у виконанні міських колективів«Барви», «Віроль», «Лілея», «Калина», «Джерело», де поезія стала тим провідником, що розтривожив душі присутніх. Декорації, костюми артистів перенесли присутніх на 80 років назад в ті часи, коли населення найродючішої землі вимирало від голоду сім'ями, селами, районами, коли мріяли не просто про хліб,а бодай про кілька колосків аби продовжити життя своїх рідних.

Режисери-постановники К. Макаренко та С. Корнієнко відтворили разом з хореографами картини внутрішнього переживання родин, де тридцяті роки внесли свої корективи у чисельність.

Є традиція в Україні, коли помирає людина, запалювати свічку, щоб душа летіла при світлі її і знайшла свій притулок у потойбіччі. В період голодоморів свічок не ставили...

Тож нехай горить свічка пам'яті народу на згадку про тих мільйонів українців, чиє життя обірвалось через жорстоке свавілля голодоморів.

Після завершення вистави було проведено покладання квітів та колосків жита і пшениці до пам'ятного знака жертвам голодомору в сквері біля Соборного кладовища.

Image Image Image

Image Image Image

Image Image Image

Image Image Image

Image Image Image

Image Image Image

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg