Чемпіонат Сумського обласного осередку Дитячо-юнацької футбольної ліги (ДЮФЛ) України дозволяє вже зараз знаходити майбутнє поповнення у місцеві команди майстрів.А таких професійних футбольних клубів, які, до речі, можуть незабаром потрапити в Прем'єр-лігу, у нас в області з недавніх пір вже два:ПФК"Суми"і ФК "Нафтовик-Укрнафта".
Наразі слобожани тримаються у верхній частині таблиці Першої ліги, що дає право сподіватися на те, що одна з них: хоч сумська, хоч охтирська - незабаром підвищиться в класі і поповнить елітний дивізіон. Тоді особливо гостро стане питання молодої зміни, тому що клубу, який виступає в УПЛ буде потрібний не тільки"дубль", але й команда 11-19.
Дивлячись наперед, ДЮСШ готує молодих спортсменів, загартовуючи їх у турнірах. У цьому році юні охтирчани у Чемпіонаті Сумського обласного осередку ДЮФЛУ серед юнаків 1997 р.н. здобули "бронзові" нагороди. Наставником команди ДЮСШ "Нафтовик-Укрнафта" є тренер Володимир Іванович Сопітько, який в минулому сам грав за "Нафтовик-2".
Ми попросили Володимира Івановича прокоментувати досягнення юних "нафтовиків".
- Наша команда юнаків 1997 року народження довела, що окрім обласної "Барси", ніхто нас не може "посунути". З сумською футбольною школою нам поки ще складно конкурувати. Але сподіваємося, що так буде не вічно.
В сезоні 2010-11років на Чемпіонаті СОО ДЮФЛУ ми зайняли друге місце, пропустивши"Барсу" вперед. Зараз нас обігнали знову ж вихованці цієї школи:перше місце зайняла "Барса", а друге - "Барса-2".
Перебуваючи серед лідерів області, ми маємо змогу брати участь у всеукраїнських змаганнях ДЮФЛУ(Перша ліга). На національному рівні в минулому році ми зайняли 5 місце, що є безумовно високим показником.
Змагання допомагають вчитися діяти у важких умовах, під психологічним тиском, що є важливим етапом виховання майбутнього професійного спортсмена. Тим більш, ми бачимо,що наша перша команда "Нафтовик" готова приймати і охоче приймає до своїх лав вихованців ДЮСШ. Юні спортсмени бачать реальні перспективи, а це змушує працювати їх з подвійною силою.
Максим Шведченко,Олег Єрмак, Дмитро Жаріков і Сергій Кісіль - це наші охтирчани, які вже дебютували у формі Першої команди. Вони є прикладом для наших вихованців.Звісно, кожен з цих гравців має різну практику на полі. Ми хочемо, аби всі вони постійно грали, але навіть, вже те, що вони пробилися в команду майстрів -безумовно значне досягнення.
Усі наші здобутки куються в дитинстві. Отож впевнений, що перемоги на районному і обласному рівнях є важливою складовою для вибудовування подальшої кар'єри. У нашій"бронзовій" команді є посправжньому талановиті діти. Та й взагалі хлопці 1997 р.н. виявилися "футбольним" поколінням.
Денис Козир їздив у потужний "Дніпро", де був заявлений і півроку грав у юнацькому чемпіонаті України у Вищій лізі. Також пробував себе на вищому рівні і Олександр Горностай. Він півроку грав у ДЮФЛ за харківський спорт-інтернат.Зараз хлопець повернувся в Охтирку, а його колеги і земляки Бич Єгор, Давиденко Сергій, Антюх Денис і Васильченко Олександр ще продовжують там своє навчання.
Василь Кривоколіско, який грав за "Металіст" 3 роки, тепер будує кар'єру у харківському "Арсеналі". Отож, врожай хлопців 1997 року народження видався напрочуд футбольним.
Зрозуміло, що не всі, хто зараз займається у ДЮСШ стануть професійними спортсме нами. Але все ж таки хочеться через декілька років прийти на наш стадіон і побачити, як за "Нафтовик"грають цьогорічні бронзові призери ДЮФЛУ.
Наостанок, мені хочеться подякувати Федерації футболу Охтирського району і особисто їі очільнику Юрію Чуєву, який дав змогу нашим нинішнім "бронзовим"призерам грати в числі інших колективів у Першості і у Кубку району. Завдяки цьому ми отримали достатньо практики, щоб посісти третє місце на рівні області.
Два сезони ми змагалися з районними командами, з матчу в матч удосконалюючи свою майстерність. Завдяки таким популяризаторам футболу, як Чуєв і його товариші,цей вид спорту набуває все більшого рівня підтримки як на місцевому, так і обласному рівні.
Андрій МІХЄЄВ
|
�����������