Головна arrow Розділи arrow Життя та люди arrow Тетяна Макарова: за покликом серця
Тетяна Макарова: за покликом серця Печать
Автор Газета "Город А"   
06.10.2013 г.

Цього року свято ук­раїнських освітян, яке припадає на першу неділю жовтня, майже співпало з Всесвітнім днем вчителя, який 5 жовтня святкують всі вчителі, викладачі і працівників сфери освіт.

Люди цієї важливої професії вносять не­оцінимий внесок у розвиток суспільства. Хоча плоди педагогічної діяльності помітні не зразу, але саме від вчителя, без перебільшення,залежить майбутнє суспільства.

Наш сьогоднішній співроз­мовник добре відома багать­ом мешканцям міста людина, політик і педагог Тетяна Мака­рова. У Тетяни Юхимівни за плечима більш ніж 30-річний педагогічний стаж. З 1987 ро­ку і по сьогоднішній день вона вчителем у ОЗОШ І-ІІІ ступенів№5 ім. Р.К.Рапія.

- Тетяно Юхимівно, роз­кажіть, будь ласка, чи легко бу­ти вчителем?

- Вчителем бути почесно, але ніколи вчительський хліб не був легким. Я можу так говори­ти, бо віддала цій справі май­же все своє життя. Тому, я пе­реконана, у школі працюють тільки ті, хто обирав свою май­бутню професію за покликом серця.

- А як саме Ви обирали професію?

- Мабуть, моя історія подібна до історій багатьох освітян. Ті джерела знань, які в дитинстві відкриває нам перша вчитель­ка, материнське ставлення і турбота супроводжують нас все життя. Моя перша вчитель­ка Воскобойникова Віра Ва­силівна - була справжньою класною мамою. Зараз вона на небесах. Але я й по цей час відчуваю її тепло. 7-річною дівчинкою, дивлячись на Віру Василівну, я вже точно знала, ким буду. Дійсно, роль першої вчительки у житті людини не можна перебільшити.

- Ніколи не розчаровувались у своїй професії? Все ж таки проблеми, недостатній рівень зарплатні, конфлікти...

- Ні, в жодному разі. Вчи­тельська нива цікава. Якщо це твоє покликання, то робота, навіть у найважчі моменти, все рівно приносить задово­лення. Колись сам знайдеш підтримку, а колись іншому твоя допомога буде в нагоді.

- Важко знаходити контакт з дітьми?

- Якщо бути доброзичливим і щирим, то ні. Просто дитячу ду­шу не обдуриш фальшивою посмішкою. Треба разом сміятись і переживати, треба спілкуватись. Але зрозуміло не все так просто...

- Коли працювати з дітьми легше за все?

- Гасло мого життя сим­волізує рівнобічний трикутник: учитель, учень і батьки. Коли трикутник утворений, усі шкільні проблеми вирішуються легко. Ця система взаємо­пов'язана.Якщо недопрацьо­вує одна сторона, фігура буде перекошена. Якщо хтось пере­стає працювати - усе руй­нується. Головна умова - не розірвати трикутник! Ось тут відповідальність лежить на вчителі.

- Чому ж трикутник ла­мається?

- Він ламається,коли зникає контроль. Потрібний система­тичний контроль і над учнем, і над батьками, і над вчителем. Ми всі разом працюємо, вчи­мося і живемо одним життям. Тоді з'являється результат. "Своїм" батькам я так і кажу,тепер ми перейшли, напри­клад, у другий клас.

- Невже Вам не зустрічалися "важкі" учні?

- Завжди просимо,ну дайте нам цього "важкого" учня - не дають! (сміється). Якщо чесно,для мене проблемних дітей взагалі не існує. Робота є моїм хобі. Буває приходжу втомле­на, напрацьована, але ро­зумію, що хтось став кращим, щось правильне зробле­не...Труднощі виникають у тих, хто сидить на березі моря і че­кає погоди. Завдяки батькам моїх учнів у мене ніколи руки не опускалися. Низький уклін їм за взаємодопомогу.

- Який у Вас зараз клас?

- В моїй кишені 23 ключика до кожного з дитячих сердець. Бо єдиного "універсального" ключа не буває. Кожна дитина особлива по своєму. Якось я прочитала вислів, що за важкістю працю вчителя можна порівняти з працею шахта­ря. Так от, на мій погляд, вчи­тель повинен бути ще на дода­чу й трошечки справжнім арти­стом. Бо навіть коли у вас щось в, особистому житті трапилось, чи у свій найважчий день, ви все рівно повинні розділити радість дитини. При чому радіти від щирого серця, а не для "галочки". Якщо ви готові на це, тоді ви вправі розрахо­вувати на підтримку своїх учнів. Маленька дитина дава­ла вам свою руку, щоб ви вели її в храм знань. Вона вам довірилась. І ні в якому разі не можна зрадити цю довіру.

- Що допомагає налагоджу­вати відносини в класі?

- Мабуть, не скажу нічого оригінального. Це позакласна робота. Ми одна шкільна сім'я.Негаразди, гаразди... Проблеми ми вирішуємо на батьківських зборах, але й радісні моменти ми не упус­каємо. У нашому пришкільно­му таборі "Веселкова країна" ми проводимо веселі канікули і завжди отримуємо відмінний результат праці та відпочинку.

Не забуваємо про свята протягом року: закінчення на­чальної школи, День матері, Козацтва... На Різдво ми ходи­мо щедрувати, разом з батька­ми прощаємося на канікулах з осіннім лісом, проводимо те­матичні свята у нашій бібліотеці у мкр. Дачний, що вже давно стала рідним до­мом...

- Що б Ви порадили молодим учителям?

- Молода освічена людина з вищою освітою, коли приходе працювати, в першу чергу са­ма повинна за покликом сер­ця знайти собі наставника. Дійсно, позакласна робота до­помагає у вирішенні багатьох питань. Але для того, щоб дава­ти поради, треба не тільки зна­ти ситуацію у дрібницях, але й щоб її (пораду) бажали б отри­мати. У нашій школі є ще більш досвідчені вчителі, є високопрофесійні методисти. Звісно, коли до мене звертаються про допомогу, я ніколи і нікому не відмовляю. Але всі поради у мене виключно індивідуальні.

- А чи потрібно вчителю йти у політику?

- Чи потрібно йти в політику вчителю? А громадянину будь-якої іншої професії? Ні, справа не в професії. Головне, навіщо ти туди йдеш? Якщо вирішува­ти власні проблеми, або буду­вати бізнес - це одне питання. Якщо віддавати енергію задля вирішення проблем громади - це вже інша справа. Люди довірили представлять інтере­си в міській раді мені, мабуть, тому, що знають Макарову в першу чергу по роботі.

Зараз до мене в клас ходять діти моїх колишніх учнів і. це для мене найвище визнання. Цінуючи довіру людей, в міській раді з 2002 року я не­ухильно відстоюю інтереси охтирчан.Не користуюся привілеями, не завела власно­го бізнесу.

Політика політикою, але все ж таки вважаю, що головне моє покликання - це бути вчи­телем і просто людиною.

- Дякуємо за інтерв'ю і ще раз вітаємо зі святом!

- А я в свою чергу хочу через газету "Город А" хочу привітати всю освітянську ланку: і міських, і районних вчителів. Шановні колеги вчителі, ба­жаю вам добра, злагоди в сім'ях, найбільшого щастя зем­ного, благополуччя. Хай завжди вас супроводжують по життю сонячні дні, удача, мудрість, відповідальність і лю­бов до дітей.

Андрій Міхєєв

З нагоди Дня вчителя вітаємо Тетяну Юхимівну МАКАРОВУ

До поки сонце світить з висоти,
Щебечуть птахи, зацвітають квіти,
Ми Вам життям бажаєм твердо йти,
І днем грядущим від душі радіти!
Хай щастя завжди супроводить Вас,
Людська повага й шана не минають,
А вашу мрію й працю повсякчас
Лиш визнання вінчають!

Батьки учнів 3-В класу ОЗОШ І-ІІІ ст. №5 ім. Р.К Рапія

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg