Нам цілком зрозуміла стурбованість громадськості погіршенням стану річки Ворскли. Мабуть, всі помітили, що в останні десятиріччя зменшилася водність річки, вона міліє, замулюється, заростає водяною рослинністю. Це ставить під питання існування Ворскли як повноцінної гідроекосистеми.
Зазначимо, що ці проблеми не сьогоднішні, вони накопичувалися поступово, з позаминулого століття. Адже тоді на Слобожанщині масово вирубувалися ліси, деревина йшла на паливо для численних винокурень та цукрових заводів. За рахунок лісів розширювалися сільськогосподарські угіддя. Дуже розорана територія рівнинного лівобережжя Ворскли. Наведемо цитату з Енциклопедичного словника Ф.А.Брокгауза та Е.А.Ефрона 1890-1907 рр.: "Река Ворскла не имеет торгового значения;она не судоходная и не сплавная, так как маловодна. Маловодность ее увеличивается за последние годы, вследствие усиленной вырубки лесов, которые,по-видимому, достигали громадных размеров; отдельные представители сохранившихся колоссов дубов, вязов, кленов указывают на утерянное богатство".
Хтось може подумати, що то було колись, а не тепер. Та слід пам'ятати, що природа має тривалу, інколи уповільнену післядію, і масштабні негативні наслідки проявляються,як правило, через значний час.
Пізніше, вже за радянських часів, проводилися роботи по осушуванню заплавних боліт,створенню численних ставків на притоках Ворскли, штучних водосховищ на самій річці, а також буріння пластів земних порід для видобутку нафти і природного газу, неконтрольований забір води. Отже, порушувався водний баланс величезної території, а значить і самої річки. Для прикладу, на численних ставках на притоках Ворскли в критичний літній період випаровується і не доходить до річок значна кількість води. Старше покоління пам'ятає на річці Охтирка і міські купальні, і човнову станцію - де вони? Проте маємо величезний ставок,який останніми роками в спекотне літо "цвіте" і гине.
А зміна русел річок? У той же час обміління рік спричиняє зниження рівня ґрунтових вод, а це веде до зменшення запасів води у ставках, водоймах, болотах. Так, буквально за останній десяток років майже висохли унікальні сфагнові болітця - прихисток рослин північного походження - на території заповідного урочища Литовський бір. Загалом, на водності Ворскли в той чи інший спосіб відображаються різноманітні процеси, в тому числі викликані господарською діяльністю, що відбуваються на великій площі її водозбору (тільки в межах Сумщини - 2970 кв.км.).
Особливий вплив на гідрологічний режим території мають болота, які займають приблизно 27% площі заплави Ворскли. Здебільшого це болота низинного типу з переважанням очеретяної рослинності. Будучи природними акумуляторами вологи, вони послаблюють весняні повені та затримують спад високої води. Значним є вплив боліт і на рівень ґрунтових вод суміжних територій. Водно-болотні угіддя мають незамінне значення для існування біля них водних птахів і ссавців.
Та на болота ще не так давно дивилися просто як на землі непридатні для господарського використання,в решті решт як на помилку природи, яку необхідно виправити. Здійснювалися масштабні меліоративні роботи по їх осушенню (меліорація - значить
поліпшення). На території, що входить до складу Гетьманського НПП, а саме у Великописарівському районі, частково розміщені дві меліоративні системи, сумарна площа яких становить830 гектарів. В Охтирькому районі меліорація охопила аж 2920!!! га території.
У 1980-ті роки в заплаві Ворскли було створено чотири гідрологічні заказники загальнодержавного(Бакирівський, Климентівський і Хухрянський) і місцевого значення (Ямний), що дозволило уповільнити хід негативних процесів.
Ще один важливий момент. Живлення Ворскли переважно снігове, тобто її водність в значній мірі залежить від кількості зимових опадів, яких в окремі зими зовсім мало. Крім того,сумарний стік річки має дві складові: місцевий стік та транзитний. Оскільки річки Ворскла і Ворсклиця починаються на території Російської Федерації, то і стік, який вони звідти приносять, є транзитним. Тобто, в значній мірі ми залежимо від наших сусідів, відповідно проблему зменшення водності цих річок слід розглядати й розв'язувати не тільки на регіональному, а й на міждержавному рівні.
Зауважимо, що вказані негаразди властиві не тільки для Ворскли, а й практично для всіх малих і великих річок України і не тільки. Значить проблема значно ширша і складніша,відбувається зневоднення величезних територій, причина цього до кінця не зрозуміла. Не забуваймо і про глобальне потепління клімату, яке, звичайно,впливає на зміну не тільки температури, а й водного балансу, що викликає величезну тривогу людства. Для прикладу, збільшилася кількість виснажливих засух на африканському материку, у всьому світі наростає проблема нестачі питної води. А висновок такий: те, що відбувається з Ворсклою, являє собою лише окремі деталі дуже складного комплексу явищ, викликаних причинами як місцевого так і глобального характеру.
Працівники Гетьманського НПП добре розуміють, що пора вже переходити від простого споглядання й розмов на тему обміління Ворскли, до тривалих наукових досліджень з метою от-римання точних кількісних даних, які допоможуть установити вірний "діагноз"річки та знайти шляхи до покращення її стану. З цією метою минулої осені на роботу до Гетьманського парку був запрошений фахівець-гідролог, який одразу ж розпочав дослідження.
Дослідження розраховані на багато років вперед і включають визначення кількісних показників стоку річки, перш за все, витрати води, та
порівняння їх із раніше визначеними. Окрім того - вивчення змін фізичних властивостей води по всій протяжності Ворскли від кордону з Росією до кордону з Полтавською областю, визначення стоку наносів річки. З цією метою було встановлено 10пунктів для проведення довготривалих досліджень, з них три у Великописарівському районі, один - у Тростянецькому, шість - в Охтирському районі.
Окрім того,передбачається глибокий аналіз всіх наявних матеріалів (архівні дані включно)з метою вияснення першопочаткових причин нездужання річки і розробка стратегії нашої поведінки в цій не простій ситуації. Цілком зрозуміло, що Гетьманський національний природний парк не планує якісь гідромеліоративні чи якісь інші технічні заходи, та це й не входить до його обов'язків.
Хочеться висловити такий концептуальний висновок: у справі захисту водних артерій і супутніх водно-болотних угідь головне - не втручатися в хід природних процесів, не пробувати виправляти природу, а обмежувати і регулювати різноманітні, часто негативні прояви людської діяльності.
М.П.Книш,
заступник директора Гетьманського НПП з наукової роботи к.б.н.
КОРОТКА ДОВІДКА
Річка Ворскла -ліва притока Дніпра, головна водна артерія південних районів Сумщини. Бере початок на західних схилах Середньо-руської височини біля смт. Яковлеве Бєлгородської області Росії. Загальна довжина річки 464 км, у межах Сумської області -122 км. Притоками р. Ворскли є 180 малих річок, найбільші з них на Сумщині - Ворсклиця, Боромля, Олешня і Хухра. Загальна площа водозбору Ворскли 14700 кв.км, у межах області - 2970 кв.км. Середній стік води 31,6м/сек., річний - 0,565 куб.км. Ширина ріки різна, в середньому 12-45 м, на плесах - 50-80 м, глибина від 0,8 до 2,5 м, максимальна 10-12 м. Похил річки33 см на 1 км. Річище звивисте. Дно піщане. Швидкість течії не перевищує 0,1м/сек., лише на перекатах вона зростає до 1,5 м/сек. Живлення річки переважно снігове, яке складає 50-6596 річкового стоку. Взимку Ворскла та її притоки живляться лише підземними водами, а влітку і восени - й дощовий ми. У зв'язку з цим водоносність і рівень води в річці відчутно змінюється протягом року. В долині річки в межах Сумської області знаходиться 80 невеликих озер-стариць загальною площею 268 га. Безпосередньо на руслі Ворскли знаходиться Куземинське водосховище площею 0,85 кв.км.
|
�����������
По сути,я тут хотел простынку положить, про пользу и вред парка, но Майор, Saendra, и Самарин в общих чертах уже все описали.SVAT
Я радий що вашому діду комуністи повернули відібране в 46 році... і сподіваюсь з 90-х років у вас вистачило часу на отримання Держакту (який зараз не видається)та на встановлення меж ділянки в натурі. Якщо так, то ви бачите свій город як на долоні і маєте повне право стверджувати порушують його(межі) чи ні(впевнений що це виключено, бо межові знаки встановлює не власник а "земельщики") А якщо ні то ні.
ЗЫ: Еще раз увижу как какая-то бл**ь прикапывает у меня в огороде столбик - руки оторву и в зад вставлю! Задолбался уже их выкапывать.
Для чого в штат Гетьманського НПП ввели посаду наукового працівника якщо"Гетьманський національний природний парк не планує якісь гідромеліоратив ні чи якісь інші технічні заходи" по врятуванню Ворскли? Цікаво який взагалі кошторис цієї фірми? Чому це приховується від платників податків?
От "клятi москалi"!
"...збільшилася кількість виснажливих засух на африканському материку...", "Працівники Гетьманського НПП добре розуміють, що пора вже переходити від простого споглядання й розмов на тему обміління Ворскли, до тривалих наукових досліджень з метою от-римання...","...минулої осені на роботу до Гетьманського парку був запрошений фахівець-гідролог, який одразу ж розпочав дослідження."
И При этом самое главное:"...не втручатися в хід природних процесів, не пробувати виправляти природу"
Этим всё сказано... Главное осваивать средства и нихера не делать...
Молодцы, бля!