Богдан Пшеничка,учень 11 класу міської ЗОШ I-III ступенів №4 імені Ос­тапа Вишні, мріяв потиснути руку Леоніду Каденюку та взяти у нього автограф. І його мрія здійснилася. Сталося це у Києві під час нагородження переможців Всеук­раїнського конкурсу-захисту на­уково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук Ук­раїни. У секції «Геологія, геохімія та мінералогія» відділення наук про Землю школяр з Охтирки посів 2 місце. Тема його наукової роботи - геологічна будова корінного бере­га річки Ворскла у районі села Доброславівка.

Нагадаємо, 12 квітня у Києві розпочали роботу два відділення Всеукраїнського конкурсу-захисту Малої академії наук України - філо­софії та суспільствознавства і наук про Землю. Серед трьохсот хлопців і дівчат, що зібралися на урочистому відкритті,були май­бутні філософи та релігієзнавці, журналісти і соціологи, юристи і педагоги, а також юні географи і геологи, дослідники клімату і вод­них ресурсів нашої планети.

Президент Малої академії наук України, член-кореспондент Національної академії наук Ук­раїни, доктор фізико-математичних наук Станіслав Довгий тра­диційно звернув увагу юнацтва на постать засновника вітчизняної академії наук Володимира Вернадського, під знаком якого про­ходив цьогорічний конкурс-захист (150-річчя з дня народження видатного вченого світова гро­мадськість відсвяткувала 12 бе­резня). Будучи вченим-енциклопедистом, Вернадський зробив свій внесок у 25 наук,передусім - у мінералогію.

Представників відділення наук про Землю привітав професор ка­федри геології нафти і газу гео­логічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор гео­логічних наук, голова журі секції «Геологія, геохімія та мінералогія» Віктор Огар. Він закликав молодь обирати романтичну, складну і перспективну професію геолога: «Геологія зараз дуже бурхливо роз­вивається, і сучасний геолог має не тільки компас і молоток. Це дужте оснащена галузь: є важка техніка,сейсморозвідка, потужні обчислювальні комплекси, що об­робляють величезну кількість інформації. Завдяки цьому осна­щенню відкривають нові види ко­рисних копалин, наприклад слан­цевий газ і сланцева нафта, про які зараз усі говорять.Геологія має дуже багато спеціалізацій: ге­офізика, геохімія, гідрогеологія,геоінформатика... Якщо ви обере­те цю професію, то зробите пра­вильний вибір,адже вона дуже перспективна і затребувана».

Богдан Пшеничка зі своєю майбутньою про­фесією ще остаточно не визначився. "Я навчаюся у школі інформаційного профілю, тому, можливо, моя майбутня професія буде пов'язана з IT-технологіями. Разом з тим я продовжуватиму працювати на науковій ниві, бо мені це цікаво", - зізнається юнак. Хлопець мріє навчатися у столиці і сподівається, що досвід, набутий у Малій академії наук, стане йому в пригоді.

Вперше Богдан Пшеничка взяв участь у всеукраїнському етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України, коли навчався в 9 класі.Тоді хлопцеві не вистачило кількох балів, аби посісти призове місце. Його опонентами були більш досвідчені манівці - учні 10-11 класів. "Після тієї поїздки я зро­зумів, що перемогти на всеук­раїнському рівні цілком реально,варто лише прикласти зусиль", - згадує Богдан. Упродовж трьох років юнак досліджував геологічну будову кар'єру на Доброславівській горі, гідно представив результати своїх досліджень у Києві. У підсумку - друге призове місце. І подарунок - цифровий фо­тоапарат.

Богдан не приховує своїх вра­жень:

- Здійснилася моя мрія потисну­ти руку Леоніду Каденюку та взяти у нього автограф. Ми чекали Ле­оніда Костянтиновича на урочисто­му відкритті Всеукраїнського кон­курсу-захисту науково-дослідниць­ких робіт учнів-членів МАН Ук­раїни, що припало на 12 квітня(Всесвітній день авіації та космо­навтики). Однак Каденюк тоді не приїхав. Ми побачили легендарно­го космонавта 15 квітня, Леонід Костянтинович взяв участь у цере­монії нагородження переможців конкурсу.

В останній вечір нашого перебу­вання в Києві ми гуляли містом. Відвідали "ПінчукАртЦентр", де пе­реглянули виставку сучасного мис­тецтва, що ламає будь-які поняття класичної творчості; пройшлися до Будинку з химерами, що на Бан­ковій. Загалом, отримали масу по­зитивних вражень від прогулянки столицею та поїздки загалом.

З 7 класу Богдан Пшенич­ка почав поєднувати навчання в школі з діяльністю у Малій академії наук,стежками якої хлопця повела Віра Валентинівна Хорошун - керівник гурткової роботи Охтирського міського центру дитячо-юнацької творчості.

- Спочатку я досліджував річку Ворсклу загалом, але потім вирішив змінити тему своєї науко­вої роботи, - каже Богдан Пшенич­ка. - Я вирішив дослідити гео­логічну будову корінного берега річки Ворскли в районі Доброславівки. Там полюбляють відпочи­вати охтирчани, однак їхні необду­мані вчинки можуть призвести до того, що незабаром ми можемо втратити цей об'єкт.

- Що ти маєш на увазі?

- Великої шкоди кар'єру на Доброславівській горі завдає саме людська діяльність. Це і неконтрольоване видобування піску та каміння, що використовується для облицювання фасадів будинків, і купи сміття, залишені відпочиваль­никами. Туристичні зльоти також негативно позначаються на стані кар'єру.

Загалом наукова робота Богда­на Пшенички базується на резуль­татах польових досліджень, прове­дених упродовж 2010-2012 років. Окрему подяку юнак висловлює працівникам геологічного відділу Охтирського управління бурових робіт, які охоче відгукнулися на прохання надати певні фондові матеріали.

- Що дала тобі участь у Всеук­раїнському конкурсі-захисті науко­во-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України, - цікавлюся у Богдана.

- По-перше,знання з теми, над якою працював. По-друге, досвід написання наукових робіт, що обов'язково знадобиться під час подальшого навчання. У Києві до­водилося виступати перед вели­кою аудиторією, коли на тебе ди­виться багато незнайомих облич. Звичайно, хвилювався. Але нама­гався не показувати цього. Адже складовою успіху будь-якого публічного виступу є, перш за все, впевненість у власних силах...

Ігор івахненко