У  новому КПК вдалося у значній мірі усунути прогалини та недоліки регулювання, які мали місце у КПК 1960 року. Розширено коло цілей застосування запобіжних заходів.

Запобіжні заходи - це заходи забезпечення кримінального провадження, застосування яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод осіб, які підозрюються ( обвинувачуються) у вчиненні кримінальних правопорушень. Ці обмеження стосуються свободи пересування та вільного вибору місця перебування. Законодавцем визначено обмеження щодо застосування запобіжних заходів відповідно до характеру вчиненого кримінального правопорушення, злочину чи кримінального проступку.

Відповідно до ст. 176 Кримінального  процесуального  кодексу України 2012 року існують такі види запобіжних заходів як :

1. особисте зобов'язання;
2. особиста порука;
3. застава;
4. домашній арешт;
5. тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Зокрема, під час досудового розслідування кримінальних проступків у формі дізнання не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; негативно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта і т.д. Також слід мати на увазі, що до підозрюваного, обвинуваченого може бути застосовано тільки один запобіжний захід, а не декілька одночасно.

Перелік запобіжних заходів, передбачених у КПК, дає змогу уповноваженим особам обрати найбільш ефективний з них,враховуючи при цьому особливості кожного вчиненого кримінального правопорушення, та досягти мети їх застосування.

Підготував стажист на посаді прокурора Охтирської міжрайонної прокуратури Ю. Овчаренко