У цьому на­вчальному році учні початкової школи почали уч­бовий процес за новим стандар­том. У рамках освітньої рефор­ми в результаті впровадження цього стандарту учень 1-4 класів набуде чотирнад­цять видів компетентностей, на­вчиться створю­вати математичні моделі процесів навколишнього світу, розв'язува­ти доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні про­блемні задачі, здобувати громадянську компе­тентність.

Цікаві пред­метні новації: першу інозем­ну мову вивчають з пер­шого класу (буде ще й друга, не враховуючи російську), інформатику вивчають з другого кла­су. І це не єдині зміни, введені Міністерством освіти і науки, молоді та спорту, які впроваджені новим Державним стан­дарт початкової загаль­ної освіти.

Про те, як прижива­ються нові стандарти в Охтирці, нам розповіла методист з початкової освіти міськво Гетьман Оксана Миколаївна.

- Реформа - це звичай­но важко, але в той же час це завжди потрібно. Сьогодні ми спостерігаємо ситуацію, коли діти приходять у школу значно підготовлені, більше, ніж того очікує шкільна програма, за­пропонована для на­вчання. Вони вміють чи­тати, добре рахують, а то­му вже слід розвивати шкільну програму, щоб та наздоганяла дітей.

Під час будь-якого ре­формування потрібних розробок мало, методич­них рекомендацій також не вистачає. Вся практична робота здійснюється на місцях. Тому постійно зустрічаємося з учителя­ми й вивчаємо, як краще подавати ту чи іншу тему,розробляємо якісні кон­спекти уроків. Враховую­чи те, що з 1-го вересня почалося впровадження нового Державного стан­дарту початкової загаль­ної освіти, роботи, як ро­зумієте, у відділі освіти вдосталь.

- А які ще зміни спону­кають до посиленої мето­дичної роботи?

- У початковій школі, як відомо, з'явилася інфор­матика. У перших класах додали дві години природознавства замість пред­мета "Я і Україна", введе­на іноземна мова. З'яви­лися практичні роботи, проекти. І це в першому класі в рамках визначе­ної програми, а не в якості додаткових за­нять. Інформатика, до речі,буде обов'язковою дисципліною як урок уже з другого класу, а не як раніше за бажанням.

- Стосовно Іноземної мови, яка дуже лякає батьків першоклашок... Якщо врахувати, що дітям доведеться вивча­ти одразу дві іноземні мови в початковій школі, чи не є це помилкою то­го, хто вводив новий Держстандарт?

- Питання другої іно­земної мови не є пробле­мою першоклашок. Дру­га мова буде вводитися з 5-го класу. Та й взагалі, якщо врахувати, що ук­раїнці майже всі без ви­ключення двомовні, можна сказати, що нахи­ли лінгвістичні у нас за­кладені з самого початку. Кожна наступна мова вивчається набагато лег­ше. Світ для нових ук­раїнців дуже розширив­ся в порівнянні з минули­ми роками. І знання іно­земних мов обов'язково стане їм в пригоді.

До введення Держ­стандарту було доволі жваве обговорення - серед громадськості, серед педагогів країни. Вивчати іноземну мову важко, але всі ми ро­зуміємо, що нашим дітям вона вкрай знадобиться. Протягом року вчителі пропонували свої корек­тиви- Держстандарт ні в якому разі не був наслідком чийогось од­ноосібного рішення.Він не був догмою, навпаки - документ народжувався важко саме тому, що в ньому збіглися думки та результати дискусій щодо доцільності того або іншого підходу.У підруч­ники, програми, курси - скрізь вносилися прав­ки.

- Яка ситуація з російською мовою?

- Існує декілька варіантів учбових планів. За потребою батьків, пропозиціями учителів навіть у початковій школі можливо хоч з 1-го класу ввести російську мову.Однак, чи доцільно це? Бо, на жаль, наші знання навіть рідної української мови дуже слабкі. Вивча­ти водночас українську і російську - це тільки створювати дітям додат­кові перешкоди. Краще вивчити спочатку добре одну, а потім переходити до іншої подібної.

З 5-го класу російська мова буде вивчатися усіма, але раніше це потрібно лише, мабуть, у певних виключеннях. Але звісно така можливість передбачується. Це не буде повноцінний урок з відмітками, а так званий "курс за вибором". Для цього можна використа­ти 3 години, які виділя­ються для курсів за вибо­ром щотижня в учбовій програмі. Одну годину з трьох Міністерством освіти рекомендовано брати на підсилення ук­раїнської мови, що дійсно і потрібно, і доцільно. Бо відведені 7 годин у цьому разі пере­творюються на вісім, що дуже зручно: 4 години йде на читання, а 4 - на письмо.

Невикористані дві го­дини "курсу за вибором" можна виділити для вив­чення російської мови. Але якщо врахувати, що 6-7-річні діти читають не ідеально, то плутанина з українськими-російськими буквами й словами дуже обтяжить опануван­ня грамотою.

- Що ж обирають охтирчани замість російської мови?

- Ми пропонуємо найоптимальніші варіанти. Наприклад, розвиток продуктивного мислен­ня.І малюнки яскраві, і завдання цікаві - саме те що зацікавить першо­класника. До того ж нинішні першоклашки підпали під програму но­вого Держстандарту, то­му в них лише 2 години присвячені курсу за ви­бором. А учням 2-4-их класів таких годин відве­дено 3. Тому для 1-го кла­су вводити російську мо­ву було б, на наш погляд, взагалі помилково.

- Але все ж таки мож­ливо? І що для цього потрібно зробити?

- Звісно,можливо. Батьки на батьківських зборах чи іншим чином повинні обговорити доцільність вибору того чи іншого курсу. Написа­ти заяви про бажання вивчати конкретну дис­ципліну. Але перед цим вам потрібно поспілкува­тися з вашою"класною мамою", яка зможе аргу­ментовано надати реко­мендації по цьому питан­ню. Бо ж саме вчитель бачить, чого саме не вис­тачає для успішного ос­воєння основної програ­ми вашими дітьми. Мож­ливо тут зібрався клас майбутніх математиків, чи гуманітаріїв. Збалан­сувати учбову програму саме й призвані ці додат­кові години.

У Державному стан­дарті чітко вказано: виз­начати "курс за вибо­ром", враховуючи поба­жання батьків. Ніяких проблем із цим в Охтирці не було. Наприклад, в ЗОШ №4вивчають російську мову, а в гімназії обрали "Права дитини". Тобто побажан­ня батьків обов'язково нами враховуються. Не­має якогось наказного порядку - обрати те чи інше. Кому що до вподо­би.

- Чи важко вчитися по-новому?

- Не важко, а цікаво. Не тільки вчитись, але й вчити. Відкрийте зошит першокласника з мате­матики- там вже йдуть навіть множини, чого раніше не було. Усклад­нення програми викли­кає потребу розробляти нові методи навчання. Ми збираємося з педколективами,обгово­рюємо проблеми, які з'являються в ході учбо­вого процесу, шукаємо шляхи їх розв'язання. Як полегшити навчальний процес і для дітей, і для вчителів. Як мотивувати хлопчиків та дівчаток вчитися старанніше.

- Особливо,якщо оцінювання в перших класах заборонене...

- Ні, оцінювання лиши­лося, але тільки вербаль­не - словом. А відмітки дійсно у щоденниках з'являться лише у 2-му класі. Багато вчителів практикують заохочуван­ня якимись "відзнака­ми": малюнком, наклейками або чимось подібним.З'являється змагання, яке спонукає дітей проявляти більше наполегливості,старан­ності. Дітям повинно бути цікаво ходити до школи. А для цього потрібно нам, дорослим: і батькам, і вчителям, і працівникам відділу освіти - якомога частіше взаємодіяти, до­помагати один одному в нашій спільній справі.

- До речі. Ви є редакто­ром газети "Освітянські обрії Охтирщини", яка не­щодавно відсвяткувала 10-річний ювілей. Чи до­помагає "власна" газета вчителям у роботі?

- Жодна методична вказівка не може бути кориснішою, аніж пози­тивний досвід, з яким діляться колеги поміж собою. Зрозуміло, що зібратися широким ко­лом педагогам вдається рідко, а хочеться, щоб кожний охочий мав змо­гу як розповісти про свої досягнення, так і дізнати­ся про здобутки інших.

Враховуючи затяжний процес реформування галузі і брак досвіду, можна сміливо говорити, що така трибуна як "Освітянські обрії Охтирщини" вкрай важлива. Помилки вчителів помітно не зразу, але во­ни дуже дорого коштують, суспільству. І газета до­помагає багатьох з них уникати.

З першого дня випуску видання зберігається тираж в 1 тисячу примірників. Тобто людь­ми, які стояли у витоку "Обріїв" - це Анатолій Ва­сильович Тронь та Галина Петрівна Чехута, був виб­раний не тільки вірний формат видання, але і його тираж.

- Власне Ви й змінили на посту редактора Гали­ну Петрівну...

- Так, Г.П.Чехута 5 років очолювала газету. Але очолювала - це не тільки керувала, а й готувала сама матеріали, спонука­ли інших взятися за перо. Розпочинати справу вза­галі дуже важко, тому що потрібно всьому вчитися, а вчителів немає. Галина Петрівна з цим напрочуд вдало справилась. Але досягнувши пенсійного віку,вирішила відпочити від справ. Тим не менш, вона й до цього часу пе­реймається"Обріями". Я дуже вдячна, що вона підтримала мене не тільки в перші дні, але й завжди, коли я неодно­разово зверталася за порадою. На нещодавній ювілей Галина Петрівна навіть подарувала влас­ний вірш, присвячений 10-річчю газети.

Можливо саме тому, що мені пощастило з моїм попередником - Га­лина Петрівна стала не­оцінимим вчителем ре­дакторської справи - я до "Обріїв" ставлюся наба­гато тепліше, аніж просто до роботи. Ця газета за­слуговує поглибленої уваги. Але для втілення деяких задумок, на жаль, не завжди вистачає часу.

- Саме тому й "загнув­ся" сайт "Обріїв"?

- Сайт існує,але його потрібно доопрацювати, надати сучасний вигляд, частіше наповнювати матеріалами, забезпечи­ти адміністрування ко­ментарів. А все це потре­бує і часу, і зусиль, і но­вих навичок, деякими з них, я особисто не во­лодію.Працівник, який раніше цим займався, був скорочений. Хоча звісно сайт дуже цікавий як засіб для обміну дум­ка ми (в тому числі анонімними). А поспілку­ватися без огляду на по­сади, подискутувати (особливо під час ново­введень, змін,реформ) особливо корисно. Такий підхід дозволяє опера­тивніше звертати увагу на вади в роботі. Бо ж до дискусій вчителів на сайті можуть долучитися як батьки, так і самі шко­лярі.

Спілкувався Андрій Міхєєв