В Охтирському районі належним чином ор­ганізована робота зі своєчасного виявлення та влаштування дітей, що за­лишилися без батьківського піклування. Про це «Городу А» повідо­мила Наталія Зайцева, начальник служби у спра­вах дітей Охтирської РДА. Торік, за її словами, без батьківського піклування залишилося 13 дітей, із них 12перебувають під опікою, 1 дитина влашто­вана в прийомну сім'ю.

Сьогодні на первинному обліку служби у справах дітей Охтирської РДА пере­буває 64 дитини,із них 5 - біологічні сироти. 86% дітей-сиріт та дітей, поз­бавлених батьківського піклування, що перебувають на первинному обліку, охоплені сімейними формами виховання, 14% виховуються в інтер­натних закладах області. 

- На сьогодні існує чотири форми сімейного влаштування дітеи-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - розповідає Наталія Зай­цева. - За пріоритетністю їх перелік виглядає так: усиновлення; опіка (піклування); прийомна сім'я; дитя­чий будинок сімейного типу. Зазначу, що вже в цьому році одна сім'я вия­вила бажання усиновити дитину. Во­ни вже зібрали та подали необхідні документи і зараз перебувають на обліку служби у справах дітей Ох­тирської РДА як кандидати в усиновлювачі. До речі, усиновлення в Ук­раїні законодавчо (!) прирівняне до народження дитини. З липня 2012 року розмір виплати на дитину, неза­лежно від її віку на момент усинов­лення, становив 27 510 грн. Також удвічі було збільшено одноразову до­помогу дітям-сиротам та дітям, поз­бавленим батьківського піклування, по досягненню ними 18-річного віку (торік розмір такої допомоги стано­вив 1810 грн.).

На території Охтирського району, за словами Н. Зайцевої, під опікою і піклуванням перебуває46 дітей. "Утім не всі діти з нашого первинного обліку залишаються на території рай­ону. Так, опіку над хлопчиком, що за­лишився без батьківського піклуван­ня, оформила його сестра, що меш­кає в Зіньківському районі на Пол­тавщині,- продовжує Наталія Геннадіївна. - П'ятеро дітей виховуються в прийомних сім'ях та дитячих будин­ках сімейного типу на території об­ласті, одна дитина живе в прийомній сім'ї на Миколаївщині".

- Але ж і на Охтирщині є прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного ти­пу...

- Так, у районі створено два дитя­чих будинки сімейного типу та дві прийомні сім'ї, де виховується 17 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. На початку 2013 року в район на постійне місце проживання приїхала родина з Тростянеччини,у якій виховується одна прийомна дитина. Прийомні батьки та батьки-вихователі отримують дер­жавну допомогу на дітей та грошове забезпечення, що становить 35%від розміру допомоги. 33,2% від суми на­рахувань складає пенсійне забезпе­чення.

- Останнім часом багато говорять про принцип фінансування "Гроші хо­дять за дитиною",у чому полягає його суть?

- Суть в тому, що держава фінансує не заклад, у якому виховується дити­на, а саму дитину.Щоквартально, по­чинаючи з січня 2010-го року, збільшується розмір державної соціальної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування,котрі перебувають під опікою (піклуванням). З січня 2013 року розмір допомоги на дітей (від 6 до 18 років), над якими встановлено опіку чи піклування,становить 2420 грн.

- Про дитячий будинок сімейного типу Лукавенків, що в Журавному, неодноразово писали у місцевій періодиці, а от про інший якось не до­водилося чути...

- Дитячий будинок сімейного типу Алевтини Данькової теж знаходиться у Журавному, у ньому виховується шестеро дітей. У ДБСТ Лукавенків - семеро. І якщо Лукавенки брали на виховання маленьких діток, то Алев­тина Петрівна Данькова - дівчаток 14-15 років.І це не може не тішити, адже, як ви знаєте, такі діти зазвичай залишаються поза увагою, усім хо­четься взяти на виховання чи усино­вити маленьких діточок, на більш до­рослих зважуються одиниці.

- Відомо, що у прийомних сім'ях та дитячих будинках сімейного типу діти перебувають до певного віку, як далі складається їхня доля?

- Дійсно, у прийомних сім'ях та ДБСТ діти перебувають до досягнення ними 18 років. Далі за ними зберігається статус особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а відтак і пільги при вступі до вишів та право на житло.Торік захисту житлових та майнових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклуван­ня, приділялася посилена увага. Ад­же у більшості таких дітей немає жит­ла, на сьогодні ця проблема стоїть ду­же гостро. Судіть самі:із 64-х дітей, що перебувають на первинному обліку служби у справах дітей Охтирської РДА, лише 14 мають житло (четверо - на праві власності, десяте­ро - на праві користування). Решта дітей не мають власного житла.

- І як вирішується ця проблема, є позитивні зрушення?

- На 22-й сесії Сумської обласної ради, що відбулася 21 грудня 2012 року, була прийнята обласна Програ­ма забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа на 2013 -2015 роки. Впевнена, що кошти під реалізацію цієї Програми будуть виділятися, відтак з'явиться мож­ливість придбання житла для дітей-сиріт та дітей, що залишилися без батьківського піклування.

Також, за Законом "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклу­вання, які досягли 16 років, у разі відсутності в них житла, мають право зараховуватися на квартирний та соціальний квартирний облік за місцем їх походження або проживан­ня до встановлення опіки, піклуван­ня, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за заявою, опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки чи піклуван­ня. Після досягнення 18 років такі діти, а також особи з їх числа після завершення строкової військової служби в Збройних Силах України або після повернення з місць позбав­лення волі протягом місяця забезпе­чуються соціальним житлом до на­дання їм благоустроєного жилого приміщення для постійного прожи­вання (стаття 11).

А тим часом...

Україна може приєднатися до Гаазької конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міжнарод­ного усиновлення. Відповідний зако­нопроект вніс на розгляд Верховної Ради Президент України Віктор Янукович.

Згадана Конвенція визначає ви­моги до міждержавного всиновлен­ня, а також покладає на приймаючу державу зобов'язання всебічно охо­роняти права дитини і надавати за запитом країни, де народився ма­люк, всю інформацію про його долю.

Україна давно могла б ратифікува­ти цей документ. Було щонайменше п'ять таких спроб, утім парламент щоразу відхиляв ратифікацію Кон­венції.

Колишній омбудсман Ніна Карпачова, яка була противником приєднання України до цього доку­мента,переконана, що він "відкриє повні шлюзи для торгівлі українськи­ми дітьми". Адже Конвенція легалізує діяльність у нашій країні громадських організацій-посередників, у тому числі зарубіжних, із питань усинов­лення.Звісно, такі організації беруть гроші за свої послуги, лобіюють інте­реси своїх клієнтів, і це насторожує противників конвенції. Проте, за сло­вами уповноваженого з прав дитини Юрія Павленка, такі агенції й так у нас працюють,щоправда, їхня кількість нині суттєво зменшилася - якщо у 2006 році їх було близько 300, то зараз близько 15.

Фахівці переконані, що припущен­ня про торгівлю дітьми і масовий відтік маленьких українців за кордон - занадто перебільшені. Адже нинішнє українське законодавство орієнтоване передусім на національ­не усиновлення. Зокрема,Україна заборонила всиновлювати інозем­цям дітей молодше п'яти років. Впро­довж року не можна всиновлювати й малюків, які набули статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Також не можуть всиновити українську дитину одинокі іноземні громадяни.

Підготував Ігор Івахненко