Охтирське державне лісове господарство вва­жається одним з кращих у своїй галузі підприємств області. Ще одним виз­нанням його заслуг стало недавнє присвоєння ди­ректору нашого лісгоспу Юрію Римарю почесного звання «Заслужений лісівник України».

Однак авторитет, як завжди, накладає підвищену відповідальність.У даному випадку мова йде про відповідальність лісівників за збере­ження і примноження природних ба­гатств Охтирщини. Про те, як вони справляються з цим складним за­вданням, ми отримали інформацію з перших рук - від фахівців ДП «Охтирський держлісгосп».

Зокрема, про стан, власне, лісових масивів нам розповів інженер лісового господар­ства Василь Шейко:

- Загальна площа наших лісових угідь становить 25 тисяч 586 гек­тарів, з яких на Охтирщину припадає 17687 га, а решту складають ліси сусідніх Великописарівського, Тростянецького та Краснопільського рай­онів. Основними типами лісоутворюючих порід є дерева твердолистяні (переважно, дуб і ясен), що займають площу 18206,4 га; хвойні(майже ви­ключно сосна) - 4237,3, га; нарешті м'яколистяні (береза, вільха,тополя) -1453,2 га. Найпоширеніші в нас ви­ди дерев - дуб (66,7% від усіх площ), сосна (16,9%) та ясен (8,1%).

- Чи є в нас ліси, які знаходяться під особливою охороною закону?

- Таких налічується 917 гектарів. Це, зокрема, лісові ділянки навколо джерел на Охтирщині (поблизу Ясе­нового) та Великописарівщині, а та­кож старі дубові насадження за Хухрою по дорозі на Котельву.

- А як використовується решта угідь?

- Цього року нами планується здійснити рубки головного користу­вання для господарських потреб на площі 106,4 га. Також з початку року вже проведено рубки догляду на 75,9 га.Хочу додати, що рубки догляду потрібні, аби сприяти високопродук­тивному зростанню деревини. Як ка­зав один з видатних лісівників мину­лого, "дуб має бути в шубі, але з відкритою головою", тобто не бути затіненим.Звичайно, ведемо й санітарні рубки хворих, сухих дерев тощо (приблизно 104 га).

- Є інформація,що вирубується значна ділянку лісу в районі села Ри­бальське у зв'язку з прокладенням якоїсь дороги...

- Ця дорога потрібна для нашої гос­подарської діяльності, а саме для до­ступу до важкодоступних лісосік. До 2017 року там планується здійснити рубки головного користування на площі 62 га, а також рубки догляду молодняку.

- Наскільки інтенсивно ви саджаєте новий ліс?

- Протягом ос­танніх п'яти років лісгоспом посаджено 670 га дерев, пере­важно, все тих же на­ших основних культур - дубу та сосни. Здебільшого, це на­садження на місці вирубок,але 130 га з них становить дійсно новий ліс, тобто ви­садка дерев там, де їх раніше не було. На­приклад, на переда­них нам сільрадами малопридатних для господарчого вико­ристання землях. А з початку 2012 року посаджено вже 134 га.

- Все це чудово, але кажуть, що з по­саджених монокуль­тур навряд чи вирос­те екологічно повноцінний ліс: потрібен ще й підлісок.

- Повірте, в наших кліматичних умовах спеціально саджати другорядні деревні породи та кущі непотрібно: вони виростуть шляхом са­мосіву, скоріше вже їх слід проріджу­вати.До речі, аби ці молоді насад­ження досягли пристойного розміру і, як ми кажемо,середнього віку, потрібно приблизно 50 років для со­сни і 60 для дубу. Віку стиглості, коли їх можна рубати, сосни досягають після 90, а дуби залежно від категорії лісу - від 90 до 130 років. Нарешті максимальна тривалість життя сосни становить 250, дубу - 350 років, а ча­сом і більше. Ще один цікавий факт:«середньовікові» дерева в наших угіддях займають майже 60 площ, а стиглі -тільки 12%.

- Яку загрозу для лісу становлять шкідники та пожежі?

- Щодо шкідників,то не так давно на ділянці сосни площею 15 га стався спалах розмноження пильщика - шкідливої комахи ряду перепончатокрилих. Вони їдять пагони (хвою) ми­нулих років і є дуже небезпечними. Цей спалах нам вдалося погасити за допомогою хімікатів. Але використовуються в нас і біологічні засоби за­хисту рослин. Так,щороку ми розвішуємо близько 600 шпаківень. А ще восени проводяться грунтові об­робки для знищення личинок хрущів. Взимку ж традиційно знешкод­жується грибкова хвороба дерев - коренева губка. Що ж до пожеж, то з початку року вони зафіксовані на площі 3,6 га. І головна їх причина, на жаль, людська недбалість.

Нашим природним багатст­вом є не лише сам ліс, а й його мешканці - тварини.

Про стан тваринного світу в угіддях Охтирського лісгоспу ми говорили з провідним мисливствознавцем підприємства Іваном Максютою:

- Які тварини в нас вважаються мисливськими?

- Це, насамперед,дикий кабан (64 голови на приблизно 20 тисяч гек­тарів мисливських угідь),козуля (185 голів) та заєць (380 голів).

- Щось їх малувато.  Може, за такої кількості на них взагалі не варто по­лювати?

- Полювати можна,але винятково у рамках норм. Наприклад, на кабана ми видаємо 10 ліцензій на рік, на ко­зулю - 8. Полювання на зайців ве­деться без ліцензій, але загалом ми приймаємо не більше 100 мисливців на рік, що й дозволяє підтримувати певну чисельність тварин. Також хотілося б згадати про наш вольєр для розведення диких кабанів у рай­оні Рибальського. На сьогодні там є один дорослий самець,три самиці та до двадцяти голів молодняку.

- Ви говорили про офіційно дозво­лене полювання, але же й ще бракон'єрство...

- Так, на жаль, є і ми з ним боремо­ся за допомогою спеціально створе­ної мобільної групи. З початку року нами затримані й оштрафовані 6 по­рушників.

- Як у нас в районі щодо інших ко­питних, крім вище перелічених, а та­кож хижаків?

- Поблизу Олешні живе близько де­сяти благородних оленів, під Хухрою є пара лосів. Вовки на Охтирщину, на щастя, заходять лише тимчасово: у лютому, в період гону, і це добре, бо інакше вони знищили б практично всіх інших тварин. А от лисиць, хоча полювання на них необмежене, в ос­танні роки розвелося просто безліч.

Причиною цьому стало, по-перше, падіння ціни на їхні шкурки, по-друге, зменшення застосування хімікатів у сільському господарстві. Таке-розплодження рудих хижачок, зокре­ма,шкодить поголів'ю зайців.

- Чи є на Охтирщині звірі рідкісні, приміром, занесені до Червоної кни­ги?

- Є, наприклад,річкова видра, гор­ностай. Також заборонене полюван­ня на бобрів та борсуків,завдяки чо­му їх кількість помітно зросла. Особ­ливо це стосується хвостатих будівельників!

- А чому в районі Ківшара зовсім зникли білки?

- Якщо брати наші угіддя в цілому, я б не сказав, що цих миловидних звірків поменшало. Причини ж їх зникнення в якійсь конкретній місцині можуть бути різні: приміром, хижацтво здичавілих котів або ку­ниць. До речі, на білок у нас теж не полюють.

- Зате полюють на птахів...

- Так, до основних мисливських птахів Охтирщини належать дикі кач­ки (крижні, чирки),лиски, водяні курочки, дикі голуби, перепілки. При­нагідно зазначу, що глухарів і тетерь в нас немає: у невеликій кількості во­ни водяться лише на півночі області. Дикі гуси в районі теж не гніздяться, а тільки пролітають через нього на­весні. Полювання на них не ведеться. Облік кількості лелек - цих справжніх символів України - ми зараз не веде­мо, але чисто візуально їх не стає менше.Ну і нарешті в наших лісах ви­стачає грибів, особливо цього року. Тож займатися"тихим полюванням" можна без обмежень!

Питання задавав Сергій Яковенко