Мабуть, далеко не всі знають, що в нашому місті уже півроку діє клуб ви­ноградарів. Діє хоч поки що й нефор­мально, але вже з розмахом: до його складу на сьогодні входять до сорока любителів винної лози, причому не тільки з Охтирки, а й з сусідніх районів!

Минулої п'ятниці ці ентузіасти влашту­вали виставку своєї соковитої про­дукції біля центру культури і дозвілля "Кнєжа". Масштаб її, загалом, не вражав: лише кілька виноградарів, які скромно розклали свої грона на імпровізованих столиках, а то й просто на капотах власних автомашин. Та й публіки зібралося небагацько, можливо, через недостат­ню рекламу. Але ті, хто все ж прийшов на вистав­ку, певен, не пожалкували! Адже навіть у чисто естетичному плані виноград - річ красива. Ягоди різних розмірів (від дрібненьких, менших за однокопійочну монетку, до справжніх гігантів) та ко­льорів (від ніжно-зеленого до фіолетово-чорного) радували око. І, звичайно ж, ними можна було й поласувати, й за наявності бажання купити!

Користуючись нагодою, ми взяли бліц-інтерв'ю у голови Охтирського клубу виноградарів Олександра Шульги;

- Як давно займаєтеся виноградом?

- Вже двадцять два роки! В Охтирці зараз це вже третій мій виноградник.

- В чому особливості "винної ягоди" у порівнянні з Іншими культурами?

- Виноградарство -справа дуже трудоемка. Працювати над лозою доводиться з ранньої вес­ни й до пізньої осені. До того ж, наш клімат з його прохолодним і дощовим літом підходить для цієї рослини не ідеально, підвищує ризик її враження грибками, що вимагає додаткових зусиль. І все ж ми любимо ростити виноград, а значить заради нього нам не шкода ані часу, ані сил!

- Можете назвати кілька з Ваших улюблених сортів винограду?

- Будь ласка! Із столових сортів це "Аркадія", "Восторг", "Лора", "Кодрянка", "Деметра", "Пода­рунок Запоріжжю", "Мускат літній". З винних -"Маркетт", "Біанка", "Пеон Мійо", "Красень", "Дружба", "Гурзуфський рожевий".Загалом, у світі налічується не менше трьох тисяч сортів виногра­ду, з яких особисто я вирощую п'ятдесят два. Але саме згадані мною вище сорти - класика, з якої варто починати!

Між тим, виставка добігла кульмінації. На імпровізованій сцені (сходах "Кнєжі")вручався приз за найбільше гроно винограду (вагою майже 2,5 кіло!). Вирос­тив його Сергій Захаров, який і отримав у нагоро­ду корисну в господарстві штуку - секатор.Неве­личке виноградне свято швидко підійшло до кінця, але залишило по собі певні питання. На­приклад, чи не потрібна виноградарям якась підтримка з боку влади (все-таки місцеві товаро­виробники)? Можна було б, приміром, організу­вати виставку не просто неба, а в якомусь зруч­ному приміщенні. Однак самі виноградних справ майстри відреагували на подібну пропозицію скептично: "Нетреба нам допомагати, аби не за­важали!"

Сергій Яковенко