Анатолій Тронь - людина в Охтирці досить відома - освітя­нин із багаторічним стажем, депутат обласної ради. Але зараз ми свідомо залишаємо все це "за дужками", зосере­дившись лише на одній сто­роні життя Анатолія Васильо­вича - його захопленні бджолярством.Тож і наша розмова з ним відбулася саме на Па-ТронАті, тобто на пасіці Троня Анатолія.

- Отже, як Ви почали займатися бджолами?

- Раніше я ніколи не думав, що буду займатися бджолами, бо вважав, що це надскладна наука. Але на початку 90-х років за підтримки сім'ї та друзів почав освоювати ази бджільництва.

- Чи відчувають пасічники державну підтримку?

- Взагалі,бджолярська галузь в Ук­раїні, на мою думку, має потужний по­тенціал, але реалізувати його важко через повну відсутність уваги і підтрим­ки з боку держави.

- Аби серйозно займатися бджола­ми, очевидно їх потрібно любити...

- А як їх можна не любити?! Адже це надзвичайно цікаві створіння! Бджіл, наприклад, відрізняє винятковий ко­лективізм і навіть жертовність. Будь-яка робоча бджола, не вагаючись, жа­лить ворога і через це гине заради своєї сім'ї. Також взимку,коли в сильні морози температура у вулику може па­дати значно нижче 0 градусів,бджоли усією своєю масою оточують матку, і навколо неї температура сягає близь­ко+30 градусів! Рядові ж бджоли весь час пересуваються від периферії клубу до центру і назад, таким чином зігріва­ючись. Такі от механізми виживання! А хіба не цікава спеціалізація бджіл - їх чітке розділення на медоносів, водо­носів,пилконосів, сторожів, вентиля­торів", які видаляють зайву вологу з ву­лика?Я вже не кажу про славнозвісні бджолині "танці" - своєрідний спосіб спілкування цих комах, який, між іншим, дуже тісно пов'язаний з тим чи іншим положенням Сонця, відстанню до джерела взятку. Це взагалі тема для багатьох докторських дисертацій!

- А що таке бджолиний рій?

- Це явище пов'язане з природним процесом розмноження бджіл. Час від часу комахи починають годувати деяких із своїх личинок особливим ма­точним молочком, і тоді з них вироста­ють матки. Навколо цих маток утво­рюються нові бджолині сім'ї. Вони відділяються від старих і вилітають шу­кати собі нове пристановище. Влас­не, це і є рої. Ми, пасічники, нама­гаємося всіляко запобігати роїнню: хто ж захоче втрачати тисячі бджіл-медоносів (до речі, розмір сім'ї може становити 40-60тисяч бджіл).

- До речі, які заходи безпеки потрібні при роботі з бджолами?

- Головне -спеціальний одяг та ма­ска. Бджолярський димар - засіб не захисту, як дехто думає, а заспокою­вання бджіл. Між іншим, ці комахи взагалі дуже чутливі до різких запахів - бензину, алкоголю, тютюну, цибулі, часнику, хрону й навіть поту! Все це провокує їх на агресію. А ще не варто йти на пасіку в поганому настрої: бджоли дуже тонко відчувають емоційний стан і роздратованість підвищує ризик бути вжаленим.

- А ще бджіл називають крилатими фармацевтами!

- Правильно, і саме тому ми нещо­давно збудували на своїй присадибній ділянці спеціальний оздоровчий буди­ночок з вуликами-лежанками.

Протягом тривалого часу, займаючи керівні освітянські посади, не завжди знаходив можливість приділяти достат­ньо уваги пасіці, тож і успіхи були пе­ремінні.Лише рік тому в мене з'явила­ся можливість більш серйозно займа­тися бджолами і я вирішив використати потенціал бджолиної сім'ї з користю для людей і своєї родини. Захопила ме­не ідея побудувати оздоровчий будино­чок з бджолосім'ями всередині, щоб бджоли, працюючи у вуликах під ле­жанками, допомагали людині зміцнити свій імунітет, очистити біополе, нор­малізувати артеріальний тиск,поліпшити сон тощо.

Щоб реалізувати мрію, опрацював спеціальну літературу та інтернет-матеріали, взяв участь у Міжнародній кон­ференції "Вуликотерапія. Доказова ме­дицина", що проходила в інституті бджільництва імені П. Прокоповича у Києві та на пасіці"Чудодієво" в Жито­мирській області. Все це допомогло мені узагальнити досвід моїх колег-пасічників із Вінниці, Житомира, Києва, Криму,Закарпаття та інших що­до використання вуликів-лежанок в оз­доровленні людей і спроектувати та по­будувати зі своїм товаришем власний будиночок. Він зорієнтований за допомогою компаса за сторонами світу. Людина, перебуваючи на вулику-лежанці, ле­жить строго у напрямку північ-південь. Довжина, ширина та висота будиночка мають однакові розміри, тобто утворю­ють куб. З використанням правила "зо­лотого перетину", що застосовувалось при будівництві єгипетських пірамід, споруджений пірамідальний дах. Все це підсилює енергетику приміщення, стимулює життєві сили організму люди­ни.

Але найбільший лікувальний ефект створюється завдяки ефірним маслам прополісу, меду, маточного молочка, перги та воску, що через спеціальні щілини потрапляють з вулика у будино­чок. Крім того, відвідувач має мож­ливість продегустувати натуральний мед, випити запашного трав'яного чаю, відчути мікровібрацію бджіл у вуликах.

- І наскільки ж сильним є цей оздо­ровчий ефект?

- Ось лише неповний перелік - ле­жанка на вуликах зміцнює імунітет; скорочує реабілітаційний період після переломів, операцій та захворювань; зменшує ймовірність інфарктів та інсультів; поліпшує сон; знімає біль у спині, м'язах, суглобах; допомагає по­долати депресію і тривогу. Такий ліку­вальний ефект підтверджений на прак­тиці багатьма людьми у різних куточках України. А от. у нашому місті ми в цій справі піонери!

Записав Сергій Яковенко