Літо закінчується і на­ближається 1 вересня - День знань. Звичайно, початок нового навчаль­ного року - річ необхідна та неминуча. Однак схо­же, що його наближення не викликає особливої радості не тільки у самих школярів, а й в їхніх батьків. І на це в них є вагомі причини.

Одну з них озвучив чи­тач, який цими днями зателефонував до на­шої редакції з таким питанням: "Чи правда, що свято Першого дзвінка для першокласників міська влада цього року ор­ганізовує не по школах, як це було завжди, а централізовано- на площі Леніна?"

Ось як відповіла на нього на­чальник міського відділу освіти Ольга Лучко: "Мова насправді йде не про перший дзвінок, а про всеукраїнську акцію "Дай руку,першокласнику!". Крім то­го, можливість її проведення ще обговорюється,оскільки багато що залежатиме від погоди то­що".

За нашою інформацією, ця задумка дійсно має загально­державний масштаб. Так, у Києві свято має відбутися 1 ве­ресня на Хрещатику. При цьому передбачається проведення яр­марку розвиваючих ігор; ор­ганізація та проведення спор­тивних заходів; проведення книжкового ярмарку дитячих періодичних видань; лялькової вистави; організація функціону­вання музичного містечка, містечка юного живописця, міста майстрів. Здавалося б, все класно. Але чи зручним є та­кий централізований формат для самих першокласників? І чи не нагадує це нововведення елементарний передвиборчий піар?

Втім, усе це виглядає дрібнич­кою у порівнянні з іншим голо­вним болем батьків - не­обхідністю вести своїх "чад" на щорічні медичні огляди. Нага­даємо, що раніше огляд дітей шкільного віку проходив за звичною схемою: згідно з графіком у школу приїздила бригада лікарів, оглядала дітей під час навчального процесу,складала списки хворих, намічала плани оздоровлення.

Але наприкінці 2010року Міністерство охорони здоров'я видало наказ "Про удоскона­лення медичного обслуговуван­ня учнів загальноосвітніх на­вчальних закладів". На основ­них його нововведеннях і хотілося б зупинитися.

По-перше, тепер огляд шко­лярів проводиться на базі ме­дичних закладів у присутності батьків.Це дозволяє не зрива­ти навчальний процес в школі, а батьки допоможуть лікарю зібрати анамнез хвороби, якщо вона є, тобто проінформують, чи хворіла дитина впродовж ро­ку, коли лікувалась, де оздоров­лювалась, які проблеми поміча­лися у стані здоров'я школяра загалом, а не тільки на момент огляду. Погодьтеся, без батьків учні молодших класів, та й стар­ших, мабуть, цю інформацію не нададуть.А огляд шкіри, вислу­ховування, як працює серце, дихають легені, не все скажуть про стан здоров'я дитини.

По-друге, дитину оглядає сімейний лікар або дільничний педіатр, який обов'язково сти­кався з проблемами здоров'я цієї дитини впродовж року. На основі цих спостережень, а не враження на момент огляду, він виписує довідку учня загально­освітнього навчального закла­ду про результати обов'язково­го медичного огляду.

Нарешті проведення огляду на базі амбулаторії або поліклініки дозволяє сімейному лікарю при необхідності вико­ристати всі діагностичні можли­вості закладу (клінічний аналіз сечі, крові, біохімічні дослідження, рентген, УЗД, маммографія), а також прокон­сультувати дитину у спеціалістів.

Тобто, здається,маємо ре­альні плюси. Але, будемо відверті, наявний тут і при­наймні один"жирний" мінус. Ад­же батьки фактично змушені проходити медогляд разом з дітьми у свій робочий час, що вкрай незручно. До того ж, такі огляди можуть тривати досить довго.

Дійсно, схема періодичності обов'язкових профілактичних оглядів, згідно з наказом № 434Міністерства охорони здо­ров'я України, така. Один раз на рік школяра має оглянути:

- у 6 і 11 років- дитячий хірург, офтальмолог, стомато­лог, інші спеціалісти за показан­нями,аналіз крові;

- у 7, 8, 9,10, 12, 13 років -лікар-педіатр або сімейний лікар, інші спеціалісти та додат­кові методи досліджень за пока­заннями;

- у 14,15 років -стоматолог, гінеколог дитячий - за показан­нями, дитячий хірург, ендокри­нолог,психолог за показання­ми, флюорографія, аналіз крові;

- у 16,17 років -стоматолог, дитячий гінеколог за показан­нями, флюорографія.

От і виникає ще одне рито­ричне питання: а чи не простіше батькам замість цих клопотів, стояння в чергах і такого іншого потихеньку заплатити лікарю за потрібну їм довідку? До речі, у неформальних розмовах чима­ло батьків явно схиляються до цього варіанту. Тож і виходить, що з чергового благого наміру урядовців у нас вийшов... корупційний канал!

Сергій Яковенко