Народження, шлюб, смерть... Для переважної більшості людей - це основні етапи їхнього життєвого шляху. А для декого з нас це ще й робота - копітка, відповідальна, але по-своєму благодатна! До числа останніх належить і виконуюча обов'язки начальника відділу державної реєстрації актів цивільно­го стану по місту Охтирка Світлана Вікторівна Степаненко. Саме во­на поділилася з нами не лише цікавими цифрами й фактами, а й своїми міркуваннями з приводу демографічних проблем сучас­ності.

- Почнемо з питання традиційного, але від того не менш важливого: наскільки прибуло нашого охтирського "полку"? Тобто, скільки дітей народилося в місті, скажімо, з початку року?

- За перше півріччя 2012-го в Охтирці наро­дилося 254 дитини, що на 36 більше, ніж за аналогічний період 2011 року. У свою чергу померло протягом січня-червня поточного ро­ку 320 наших земляків, і це, на щастя, на 27 смертей менше, ніж було зафіксовано у пер­шому півріччі минулого року. Також цього року в порівнянні з минулим дещо зросла кількість як шлюбів (106 проти 100 за півріччя), так і розлучень (33 проти 30).

- Людина немислима без свого імені. Тож як зараз називають своїх дітлахів охтирчани?

- Називають, звичайно, по-різному! Для прикладу, найрозповсюдженішими чоловічи­ми іменами 2012-го можна вважати такі - Єгор, Арсен, Ростислав, Іван, Артем, Марк, Назар, Нікіта, Максим, Данііл, Андрій, Михай­ло, Кіріл. Як бачите, далеко не всі з цих імен відповідають українській літературній нормі (Нікіта - Микита, Кіріл - Кирило тощо), але що поробиш - імена своїм дітям дають батьки! Найпопулярніші жіночі імена року - Анастасія, Вероніка, Валерія, Поліна, Софія, Аріна, Кіра, Вікторія, Катерина, Марія. Часом трапляються і зовсім незвичні імена, наприклад, Ніколь, Мішель, Домініка, Злата, Лаура, Соломія, Дамір, Сабер,Рамін, Пантелеймон, Леон, Радостін, Власта, Гордій і навіть Еста-Чіоме! При­нагідно нагадаю, що кожна людина вправі змінити своє ім'я. 3 початку року цим правом скористалися вже 9 наших земляків.

- І все ж повернімося до демографічної си­туації в місті. Як вона змінювалася за останні роки?

- Я працюю тут от уже півтора десятиліття - з 1997 року. І, скажу вам, найгірше з демо­графією в Охтирці справи були саме на­прикінці 90-х. Особливо тяжке становище спостерігалося із смертністю: за рік помирало 800, а то й 900 чоловік, часом доводилося фіксувати по 4-5 смертей за день. При цьому народжувалося протягом року лише близько 350 дітей... Якщо порівнювати з даними ос­танніх років, про які я вже згадувала вище, то можна сміливо стверджувати: смертність відтоді знизилася відсотків на двадцять, а на­роджуваність зросла на добру третину! Чому так сталося? Вочевидь, тому, що люди все ж змогли адаптуватися до нових життєвих ре­алій (ринок замість соціалізму і таке інше). Зростанню ж народжуваності у великій мірі посприяло підвищення державних допомог у зв'язку з народженням дітей та інших соціаль­них виплат.

- Все це приємно, але ж смертність у нас все ще перевищує народжуваність. То що ж робити?

- Гадаю, багато тут залежить не лише від держави, а й від нас самих. Ми, особливо мо­лодь, маємо берегти власне здоров'я, відмов­лятися від шкідливих звичок. Між тим, йдучи вранці на роботу, часто бачиш просто на ву­лиці купи пивних банок, пляшки з-під шам­панського і не тільки. Прикро. ..А ще часом за­думуєшся про наших дідусів і бабусь, які часто мали по вісім-десять дітей і не тільки ростили їх у важкі 30-40-і роки, а й примудрялися да­вати їм освіту. Та ще й притому могли жити все життя у злагоді, а не розбігатися через півро­ку, як це часом трапляється з нинішніми моло­дими родинами. Ось у кого нам варто повчи­тися!

Записав Сергій Яковенко