Традиційно в першу неділю квітня відзначається День геолога. З нагоди цього професійного свята ми зустрілися з головним геологом Охтирського управління бурових робіт Василем Іванови­чем Дзюбою. Розмова наша вийшла доволі змістовною і цікавою.

- Отже, у чому полягають головні завдання геологів-буровиків? Чим вони відрізняються,наприклад, від роботи їхніх колег з нафтогазовидо­бувного управління?

- Ми, геологи Охтирського УБР, а нас на підприємстві на сьогодні налічується 7 чоловік,займаємося впровадженням основних та пер­спективних планів геологорозвідувальних робіт і загалом комплексним вивченням надр на всій території діяльності управління. До речі, ця територія охоплює не лише Охтирщину, а й сусідні райони Сумщини, Харківщини, Полтавщини і Чернігівщини. Можливо, в перспек­тиві ми будемо працювати навіть на Дніпропетровщині.

На 1-му етапі буряться пошукові свердловини, за допомогою яких з'ясовується чи є на даній ділянці нафта або газ. На 2-му - буряться розвідувальні свердловини і орієнтовно підраховуються запаси цих копалин. Наступний етап - ек­сплуатаційні свердловини, і всі вони несуть важливу для нас геологічну інформацію! Що ж до геологів НГВУ, то вони виступають як наші замовни­ки (ми - субпідрядна організація). Крім вище перелічених робіт, їхнє го­ловне завдання - забезпечити вилу­чення корисних копалин з надр.

- Що можете сказати про досягнен­ня і труднощі ОУБР?

- За більш, ніж50 років своєї діяль­ності, наше підприємство брало участь у промисловому освоєнні 20 родовищ нафти і газу. Ми працювали на 38 перспективних територіях і відкрили 7 нових родовищ - Бугруватівське, Козіївське, Західно-Козіївське,Хухринське, Західно-Рибальське, Радянське, нарешті Прокопенківське, маленьке,але дуже ціка­ве в геологічному розумінні. А труднощі наші добре відомі:підприємство нині майже простоює. Роботи фактич­но ведуться лише на одній свердло­вині. Та й взагалі в країні практично не ведуться ані пошукові, ані розвіду­вальні роботи, хоча технічні можли­вості й передумови для такої діяль­ності є. Бракує тільки грошей і, я б сказав, бажання з боку держави. Складається враження, що Україні просто не потрібні власна нафта і газ... Шкода, адже зламати існуючий промисловий потенціал легко, а от відновити його буде вкрай важко!

- Ходять чутки,що нафти на Охтирщині залишилося мало, на якихось 5-10 років видобутку...

- Проекти розробки родовищ роз­раховуються на десятиліття. Хочу підкреслити, що терміни розробки на нашій території вже прораховані що­найменше до 2030 року. А якщо вра­хувати, що коефіцієнти нафтовилучення в нас залишаються досить низькими(близько 30 %), а технології постійно вдосконалюються, то цей строк може бути і значно більшим. Все залежатиме від рентабельності.

- Наскільки шкідливим є вплив нафтогазовидобутку на довкілля?

- Звичайно, певна шкода є, без цього обійтися важко. Але ми пра­цюємо згідно жорстким екологічним(в тому числі, радіаційним) нормам і в наших інтересах їх дотримуватися. На мій погляд, від тих же мінеральних до­брив та отрутохімікатів, що викорис­товуються у сільському господарстві, шкоди більше. Та й взагалі які тут можливі альтернативи? Перейти на вугілля? Забруднення буде, повірте, набагато більше!їздити не на маши­нах, а на конях? Так, для довкілля це було б корисніше, але ж це означає повернення до 19 сторіччя з його темпом та рівнем життя. І не факт,що люди при цьому жити­муть довше!

- До якої максималь­ної глибини в нас бу­ряться свердловини? І яка в нас переважає нафта -світла, темна?

- Ми бурили сверд­ловини до глибини 5200 метрів, технічне обладнання дозволяє проводити свердлови­ни до глибини 5600 метрів. А нафта буває різна - від чистої як во­да до чорної. Трапляється і коричнева, і зелена, і навіть темно-вишнева! Взагалі, в надрах Землі можна знайти багато цікавого. Наприклад, зараз на моєму столі Ви бачите зра­зок породи кварцу. Він з кварцевої жили, яку ми знайшли при бурінні на Доброславівській площі. Красива і рідкісна річ!

- Професія геолога овіяна своєрідним романтичним ореолом -кінофільми, пісні... А чи є якась доля романтики у вашій роботі?

- Ми,геологи-нафтовики, відрізняємося від наших колег, оспіваних у піснях. Ми не ходимо з рюкзаками за плечима по тайзі, не лазимо по печерах тощо. Але коли на якомусь родовищі отримуєш фонтан нафти, байдужим залишитися просто нереально!Відчуваєш радість, підне­сення і, можливо, це теж романтика?

- Що б Ви хотіли сказати своїм ко­легам напередодні професійного свята?

- Хотів би побажати всім геологам, а також геофізикам, буровикам, роз­робникам, що беруть участь у вив­ченні надр, здоров'я, добробуту, впевненості у завтрашньому дні і прекрасних професійних перспектив. А ще - у цей святковий день підняти першу чарку, як це заведено у гео­логів, за тих, хто в полі!

Розмову вів Михайло Трофименко