Нерідко від наших співвітчизників мож­на почути такі-от скарги на життя: "Ну що в нас за країна така?Хіба так можна жити? Мабуть, ми живемо найгірше в світі!"

Парадоксально, але знаходяться іно­земці (в тому числі, з цілком розви­нутих і процвітаючих держав), яким Україна явно подобається. Яскравий приклад тому - волонтер Корпусу миру США Вірджинія Картрайт, яка нещодавно приїхала до Охтирки.

Вірджинії лише 22.В її активі досить ґрун­товна і серйозна освіта - факультет політології та міжнародних відносин університету Північної Кароліни. А ще - любов до подорожей та вивчення різних культур, що, очевидно, й привело її до Корпусу миру.

Але чому ця дівчина обрала саме Україну? "Вибору, - чесно зізналася Вірджинія, - власне,й не було: якщо вже ти хочеш працювати во­лонтером, маєш їхати туди, куди тебе призна­чать. Але я рада, що потрапила в Україну, а не, наприклад, кудись до Африки, бо там... страш­нувато!" В нашому місті американка вже близько місяця викладає рідну для себе англійську мову у 5-10 класах школи №1. 20 уроків на тиждень - навантаження доволі серй­озне, однак Вірджинія, схоже, сприймає його легко, бо любить дітей та й вони відповідають їй взаємністю.

До цього ж місс Картрайт разом з кількома іншими волонтерами протягом 4-х місяців про­ходила підготовку (військовою мовою "курс молодого бійця") у невеличкому містечку Куликівка на сусідній з нами Чернігівщині. Жила там у місцевій родині,давала уроки у школі і по 4 години на день вивчала українську мову. В Куликівці Вірджинія та її друзі зробили воісти­ну корисну справу: записали на CD-диски аудіоваріанти всіх вправ із шкільних підруч­ників з англійської мови.

Які ж враження склалися у неї про нашу країну? "Мені дуже подобається Україна! - зі щирою усмішкою промовила волонтерка. - Особливо те, як у вас відзначають свята - Но­вий рік, Різдво, Пасха, якої я, правда, ще не ба­чила, але хочу побачити. Це реально "cool" - крутої". Оскільки ж до числа її захоплень, крім екзотичної йоги та оздоровчого бігу, належить кулінарія, то цілком логічним виглядало питан­ня про ставлення дівчини до української кухні.І що ж? Виявилося, що Вірджинія вже починає успішно освоювати борщ і вареники!Тепер на черзі її улюблена українська страва - голубці.

Що ж до згаданих вище подорожей, то пе­релік країн, де вже встигла побувати молодий політолог, вражає- Канада, Франція, Італія, Іспанія, Шотландія (яка особливо припала їй до душі красою своєї природи) і... Сенегал, де во­на навчала африканців французькій мові. Тож, як бачимо, що таке Африка, американка знає з власного досвіду! В Україні ж Вірджинія відвідала Київ, Чернігів, Суми, Кролевець, Тростянець,Боромлю. Оскільки ж їй ще жити і пра­цювати у нас щонайменше півтора роки, то,ду­мається, вона ще багато подорожуватиме на­шою прекрасною (хочеться вірити,таки справді прекрасною!) землею. А всім нам, ук­раїнцям, хотілося б побажати якомога швидше наблизитися якщо не до американських, то до європейських стандартів життя. Можливо, тоді й наші хлопці та дівчата вже у 22 зможуть об'їхати півсвіту!

Михайло Трофименко