Головна arrow Розділи arrow Життя та люди arrow Особливий день для особливих дітей
Особливий день для особливих дітей Печать
Автор Газета "Город А"   
12.12.2011 г.

Минулої п'ятниці, у переддень Міжнарод­ного Дня інвалідів, у кафе-барі "Клеопа­тра" відбувся розважальний захід для маленьких охтирчан з особливими потребами. Упродовж години малечу розважали учасники теат­рального гурту "Казкові герої з країни Фані Бані" (м. Полтава). А численні гості, що теж не залишили поза увагою маленьких охтирчан, прийшли з безліччю подарунків.

"Реалізація положень Конвенції ООН про права інвалідів, розв'язання проблем життєдіяль­ності осіб з обмеженими можливо­стями, забезпечення повноцінної їх участі у житті країни є пріоритетними напрямами соціальної політики. Результатом спільної ро­боти влади, бізнесу та громадсь­ких організацій інвалідів стало по­ступове впровадження європейсь­ких стандартів життя для цієї кате­горії громадян, їх інтеграція у су­часне суспільство. Запевняю, що й надалі такі надзвичайно важливі питання перебуватимуть під моїм особистим контролем. Хочу висло­вити щиру вдячність усім, хто опікується особами з обмеженими можливостями, адже надання їм щоденної підтримки й допомоги є проявом милосердя, людяності та любові до ближнього", - заявив на­передодні Міжнародного Дня інвалідів, який Україна разом зі світовою спільнотою відзначає щороку 3 грудня, Президент Віктор Янукович.

"Ступінь гуманності й цивілізо­ваності суспільства визначається його ставленням до людей з особ­ливими потребами, - переконаний директор міського центру соціаль­ної реабілітації дітей-інвалідів Ро­ман Масло. - Тому наше завдання - створити їм гідні умови життя, за­хистити їхні права, забезпечити їх повну соціальну інтеграцію".

В Охтирському міському центрі соціальної ре­абілітації дітей-інвалідів вже стало доброю традицією що­року на початку грудня організову­вати для своїх вихованців розва­жальні заходи. У цьому працівни­кам установи всіляко допомагає не лише міська влада, що ніколи не залишається осторонь проблем маленьких охтирчан з особливими потребами, а й, приватні підприємці міста, представники громадських організацій.

Минулої п'ятниці кафе-бар "Клеопатра" гостинно зустрічав маленьких ох­тирчан з особливими потребами. Різнокольорові повітряні кульки, безліч солодощів на столах та приємна музика створювали відчуття домашнього затишку, налаштовували винятково на приємне. У передчутті чогось казкового малеча спостеріга­ла за тим, що відбувалося навколо. І, як виявилося згодом, не дарма. Бо згодом на імпровізованій сцені з'яви­лися знайомі кожному казкові персо­нажі. Дітки одразу ж їх впізнали. Охо­че брали участь у конкурсах, за що от­римували заохочувальні призи. Очі дітлахів аж світилися від радості. Не приховували своїх емоцій і батьки, що раз у раз дякували організаторам за­ходу та людям, що допомогли у його проведенні, за щасливі посмішки своїх дітей.

"Міжнародний День інвалідів був започаткований з метою привернен­ня уваги суспільства до проблем лю­дей з особливими потребами. На сьо­годні це є дуже важливим питанням. Чому? Тому що ці люди потребують на­шої підтримки, підтримки з боку дер­жави. І вона сьогодні є. Розроблено та впроваджено багато програм, що допомагають людям з особливими потребами відчувати себе по­вноцінними членами сучасного суспільства. Створена мережа центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Є такий і в нашому місті. Там працюють кваліфіковані спеціалісти. Та головним є інше. Головним є те, що дітки мають можливість спілкуватися між собою. Це додає їм впевненості у собі", - звертаючись до присутніх, за­значив заступник начальника місько­го управління праці та соціального за­хисту населення Анатолій Гайдар.

Біля мікрофону - голова правління Сумського облас­ного благодійного фонду "Благовіст", народний депутат України третього та четвертого скликань Гри­горій Петрович Дашутін. "Дійсно, спілкування є найважливішим для людей з обмеженими можливостями, бо воно надихає. Щойно спілкувався із головою батьківського комітету Центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів Олександром Шнайдером. Він запитав мене: "Що правильно - звертатися з проханням про допомо­гу, стукаючи в усі двері, чи мовчки че­кати, що хтось таки відгукнеться на твою біду?". Я так скажу: важливо і те, і інше. Ми 12 років займаємося бла­годійництвом, різні були випадки. Але сьогодні для нас важливо, щоб діти з тими чи іншими вадами здоров'я ма­ли можливість у майбутньому працевлаштуватися. Бо можливість спілку­ватися між собою - це одне, але ж треба і про майбутнє не забувати. На сьогодні ми маємо можливість у кон­церні "Укрросметал" працевлаштувати людей з вадами здоров'я. Ми го­тові укласти угоду з Охтирським міським центром соціальної ре­абілітації дітей-інвалідів щодо по­дальшого їх працевлаштування.

Благодійна допомога, яку ми на­даємо установам, організаціям чи окремим громадянам, сьогодні оцінюється по-різному. Тому ми, на­самперед, намагаємося допомагати в організації саме таких зустрічей. Як на мене, це важливіше, ніж подарува­ти музичний центр котрійсь із сільських рад. Сьогодні усі свої зусил­ля та можливості спрямовуємо на створення умов для спілкування дітей з вадами здоров'я. На останній сесії міської ради була укладена угода між благодійним фондом "Благовіст" та депутатським корпусом щодо оздо­ровлення дітей Охтирщини на 2011-2016 роки. Ця угода базується на співфінансування. 70% вартості путівок оплачуватиме наш бла­годійний фонд. Наступного року пла­нуємо оздоровити біля 200 дітей з Ох­тирки та району".

Інна Рогальська, завідувачка мага­зину "Книголюб", розповіла проте, що упродовж листопада у книгарні про водилася акція "Щире серце". Відвіду­вачам магазину пропонували зроби­ти подарунки для вихованців міського центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів. "Приємно, що чимало охтир­чан активно долучилися до цієї акції, не залишили поза увагою маленьких мешканців міста", - зазначила Інна Юріївна.

Зі словами подяки звернувся до присутніх голова батьківського комітету міського центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів Олександр Шнайдер. "Від імені батьківського за­галу він подякував міській владі, кот­ра, незважаючи на фінансові труд­нощі, знаходить можливість допома­гати діткам з особливими потребами, приватним підприємцям, що теж відгукуються на заклики про допомо­гу.

Того дня Роман Масло, директор КУ "Охтирський міський центр соціальної реабілітації дітей інвалідів", вручив подяки тим людям, які постійно підтримують роботу Центру, надають спонсорську допомогу. Серед них: приватні підприємці Інна Миколаївна Сопітько, Оксана Едуардівна Чехута, Марина Григорівна Харченко, В'ячеслав Вікторович Бондар; а також го­лова правління ВАТ "Охтирський пи­воварний завод" Костянтин Леонідо­вич Журавльов, приватний нотаріус Віктор Васильович Полулях, керуюча банком "Райффайзен Банк Аваль" Наталія Валеріївна Гурас, керуючий бан­ком "Укрсоцбанк" Андрій Валерійович Коваленко, директор підприємства Сумської облспоживспілки "Охтирсь­кий ринок" Володимир Федорович Варавенко, голова громадської ор­ганізації "Спілка допомоги та сприян­ня інвалідам міста Охтирки", депутат міської ради Володимир Іванович Мандич, депутати міської ради Олек­сандр Миколайович Береговий та На-талія Михайлівна Масло, голова батьківського комітету Центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів Олександр Михайлович Шнайдер.

Також минулої п'ятниці у міському центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів було проведено День відкритих две­рей, на який були запрошені пред­ставники органів місцевої влади, уп­равління праці та соціального захисту населення м. Охтирки та Охтирського району, діти та батьки або їх законні представники). Для присутніх була проведена екскурсія по установі, ор­ганізована виставка виробів декора­тивно-прикладного та ужиткового ми­стецтва, виготовлених вихованцями установи. Між представниками міської та районної влади відбулась бесіда за "круглим столом", де були висвітлені питання про можливість надання комплексу реабілітаційних послуг дітям з вадами здоров'я Ох­тирського району.

Для приватного підприємця Інни Сопітько благодійність не є разовою акцією. Упродовж останніх років жінка намагається не залишатися ос­торонь проблем дітей з вадами здо­ров'я, бо вважає, що у них і так не зовсім багато приводів для весе­лощів. "Кілька років поспіль я роблю для маленьких охтирчан з особливи­ми потребами подарунки до Дня Свя­того Миколая. Допомагаю центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів в організації зустрічей, таких, як сьо­годнішня. Роблю це не задля піару, а за покликом серця. Діток з вадами здоров'я сприймаю як повноцінних членів суспільства. Усі вони - обдаро­вані, хтось гарно співає, інший - ма­лює. Попри певні обмеження ці діти надзвичайно здібні.

Безумовно, далеко не всі ставлять­ся сьогодні до людей з обмеженими можливостями з розумінням. Бо не всі усвідомлюють важливість цього. Але ж ці діти не винні, що народилися не такими, як усі. Тому не треба відтісняти їх на задній план, залишати" без уваги. Мені надзвичайно приємно, що у стінах очолюваного мною закладу вони мають можливість весело провести час, поспілкуватися одне з одним. Я і надалі усіляко підтримуватиму цих дітей".

- Моя донька Ельвіра із величезним задоволенням відвідує Центр соціаль­ної реабілітації, їй там дуже подо­бається, - каже Лариса Вікторівна Батюк. У Центрі дівчинка спілкується з іншими дітками, відтак їй не так са­мотньо. Вдома ми намагаємося приділяти їй максимум уваги, але спілкування з однолітками - це зовсім інше. Раніше я, як і багато інших ма­терів, намагалася ховати свою дитину від суспільства, але згодом усвідоми­ла, що це неправильно. До центру соціальної реабілітації потрапили ви­падково, шукаючи зустрічі з логопе­дом. Відтоді хоча б раз на тиждень намагаємося відвідувати заклад. Частіше не виходить, бо мешкаємо на околиці. І я така не одна. Радує, що цього року керівництво закладу зро­било нам крок назустріч, організував­ши підвіз дітей з віддалених куточків міста.

На превеликий жаль, поза межами Центру нерідко доводиться стикатись із людською жорстокістю. Що поро­биш, така вже у нас ментальність. Особливо це відчувається у школі. Вчителі намагаються пояснювати дітям важливість толерантного став­лення до людей з особливими потре­бами, але ті не завжди сприймають настанови дорослих. Відтак трапля­ються непорозуміння. Але я впевне­на, що вони роблять наших дітей сильнішими, вчать сприймати світ без рожевих окулярів.

Артем Похитай

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg