За результатами конкурсу "Моя вишиванка", що відбувся цієї суботи у рамках святкування 370-річчя нашого міста, Ольга Белік та Дмитро Худін посіли друге місце. На розсуд журі вони представили чоловічу та жіночу вишиванки, створені у авторському ательє знаної майстрині Світлани Белік. "Від участі у конкурсі ми з Дімою отримали купу позитивних вражень. Нам було надзвичайно приємно демонструвати мешканцям та гостям міста вишиті сорочки, створені у майстерні моєї мами - Світлани Белік", зізнається дівчина. Вона переконана, що кожна людина має максимально реалізувати свій потенціал, максимально проявити себе у цьому житті. Оля не боїться експериментувати, у тому числі й з власною зовнішністю, не боїться нових образів, не залишається осторонь модних тенденції, що так чи Інакше знаходять відображення у її творчості. Вона модна, сучасна, креативна. Справжній скарб для своїх батьків. Участь у конкурсі "Моя вишиванка" була для Ольги Бєлік свідомим кроком. Дівчина вважає себе патріотом рідного міста І не соромиться свого коріння, не нехтує традиціями предків. Навпаки - пропагує українську культуру, давні обряди та звичаї у сучасній інтерпретації. Про конкурс Оля дізналася на початку серпня, коли отримала завдання розробити запрошення на святкування 370-річчя Охтирки. Відтак однією з перших мала можливість ознайомитися із програмою урочистостей. Дізнавшись, що в рамках святкування відбудеться конкурс "Моя вишиванка", вік учасників якого не обмежується, твердо вирішила й собі взяти в ньому участь, Це було саме тим, де дівчина могла проявити себе сповна. Гріх, погодьтеся, не скористатися такою можливістю. Вишиванки, що були представлені на конкурсі Ольгою та Дімою, з поміж решти вирізнялися спокійною кольоровою гаммою. Етнічні орнаменти у парі із сучасним фасоном додавали сорочкам витонченості, робили їх стильними. Таке поєднання, на переконання Ольги Бєлік, могло б стати своєрідною родзинкою як у діловому, так I в повсякденному іміджі. "Головне, не цуратися традицій і не боятися з'явитися на публіці у новому образі", - каже дівчина. До речі, робота над сорочками, які Оля і Діма представили на конкурсі, тривала більше двох місяців Автором ідеї, між іншим, була героїня моєї сьогоднішньої розповіді. Це вона вигадала малюнок, який згодом втілювали на тканині одні з кращих майстрів художньої вишивки. Оля постійно слідкувала за цим процесом, бо не хотіла, аби якась маленька деталь випала з поля зору, порушивши цілісність її задуму. Втім, кінцевий результат перевершив усі сподівання. А визнання роботи на загальноміському рівні та високі оцінки компетентного журі стали для Ольги Белік новим поштовхом до творчих пошуків. І нових перемог. Ігор Івахненко |
�����������
Оля вообще молодчага. Знаю её лично... она просто умничка.