Головна arrow Розділи arrow Життя та люди arrow До початку навчального року – готові
До початку навчального року – готові Печать
Автор Газета "Город А"   
03.09.2011 г.

Цьогоріч до складу комісії, що перевіряла готовність шкіл та ди­тячих садочків до нового навчального року, вперше увійшли депу­тати міськради. Серед них - Тетя­на Макарова, Віктор Марущенко, Олег Москаленко та Наталія Мас­ло.

Упродовж трьох днів, з 17 по 19 серп­ня, разом з представниками органів місцевого самоврядування, пожежної та санітарно-епідеміологічної служб народні обранці відвідували навчальні заклади нашого міста. Сьогодні своїми враженнями від побаче­ного з нашими читачами ділиться депутат міської ради, член постійної комісії з питань гу­манітарної політики та соціального захисту На­талія Масло.

- Наталіє Михайлівно, перше запитання до Вас буде таким. Як вплинула присутність депу­татів на оцінку готовності освітніх закладів до нового навчального року?

- Думаю, позитивно. Дуже мудро, як на мене, що цьогоріч до складу комісії, яка перевіряла готовність шкіл та дитячих садочків до нового навчального року, увійшли депутати міськради. Відвідуючи навчальні заклади, ми не мали на меті виявити купу недоліків, аби потім порушу­вати питання про доцільність функціонування тієї чи іншої школи, як дехто думав. Зрозуміло, ми звертали увагу на окремі недоліки, але в той же час розуміли, що в умовах недостатнього фінансування галузі освіти вкрай складно ви­найти можливості для їх усунення. Але хай там як, а освітні заклади міста добре підготувалися до нового навчального року. І тут, мабуть, варто подякувати не лише педагогічним колекти­вам, а й батькам, які з розумінням став­ляться до проблем освітньої галузі і майже завжди йдуть назустріч, допомагаючи з ре­монтами класів, шкіл. Тепер щодо вашого запитання. Очевидно, присутність депутатів під час інспектування шкіл не залишиться поза увагою місцевої влади. Серед моїх ко­лег у складі комісії була Тетяна Макарова, педагог зі стажем, Віктор Марущенко, голо­ва бюджетної комісії. Знаючи про пробле­ми в тих чи інших школах (дитсадках), ми бу­демо вносити відповідні пропозиції під час формування бюджету на наступний рік. І я більш ніж упевнена, що ці пропозиції знай­дуть підтримку серед решти наших колег, адже діти - це наше майбутнє, і тому наше завдання - зробити все можливе, аби вони навчалися у максимально комфортних умо­вах.

- Наступне запитання. Як вас, тобто членів комісії, сприймали у навчальних за­кладах? На що в першу чергу ви звертали увагу, інспектуючи ту чи іншу школу, дитя­чий садок?

- У перший день нашої роботи мені зда­лося, ніби нас сприймали з певною пере­сторогою. Можливо, з педагогічними ко­лективами були проведені попередні роз­мови. Справа в тім, що по окремих школах до нас, тобто депутатів, зверталися батьки, акцентуючи увагу на тих чи інших проблем­них питаннях. Тож ми не могли не врахувати цього під час огляду навчальних закладів. Зрештою, ми мали на власні очі пересвідчи­тись, чи дійсно порушені у батьківських зверненнях проблеми мають місце, чи ця інформація значною мірою перебільшена. Мо­же, знаючи про це, у деяких школах стосовно нас були налаштовані з певним відтінком нега­тиву.

Тепер щодо другої частини вашого запитан­ня. Почну з того, що першого дня нам не вдало­ся виконати попередньо затверджений "графік. Ми відвідали лише дві школи та один дитсадок. Спочатку нас намагалися водити, як кажуть, гуськом, показуючи винятково те, що заува­жень не викликало б. Наступного дня ми вирішили розділитися, аби найповніше оцінити готовність закладів до нового навчального ро­ку та вкластися у відведений час. Частина членів комісії, разом з представником санітар­но-епідеміологічної служби, оглядали харчоб­локи, інші - довколишню територію, дехто - класні кімнати, решта - системи опалення та внутрішні туалети. У керівника кожного на­вчального закладу ми цікавилися: чи раціонально використовуються бюджетні кош­ти, передбачені, зокрема, на енергоносії. Приємно, що у більшості закладів, за умов об­меженого фінансування галузі освіти, навчили­ся заощаджувати. Це я про заміну старих вікон на нові - металопластикові, використання еко­номних лампочок для освітлення класних кімнат. Зрозуміло, що без батьківської допомо­ги усього б цього не було. Приємно, що вони (батьки) не залишаються осторонь проблем тих закладів, у яких навчаються їхні діти, хоча й їм, подекуди, буває Дуже складно винайти ті 10 чи 20 гривень не ремонт класу (школи).

- Наталіє Михайлівно, на вашу думку, яка школа чи дитячий садок найкраще підготувалися до початку навчального року?

- Усі освітні заклади добре підготувалися. У більшості шкіл я, як член цієї комісії, побувала вперше. Мене приємно вразила, наприклад, восьма школа. Доглянуті клумби, просторі кла­си, затишні коридори... Єдиною проблемою по цьому закладу до останнього часу залишалася відсутність внутрішнього туалету, але згодом і вона зникне з порядку денного. Міська влада, розуміючи проблеми шкіл, віднайшла кошти на облаштування санвузлів у двох невеличких кімнатках у старому корпусі школи. Про це, як­що пам'ятаєте, повідомив секретар міської ра­ди Олександр Цілуйко на останній сесії.

Гарні враження залишилися після відвідуван­ня дев'ятої школи. Упродовж літа там кипіла ро­бота по облаштуванню внутрішнього туалету, відтак частину відпустки очільник закладу провів на роботі. Частково ці роботи профінансували батьки, частково - міський бюджет.

18 серпня відвідали другу школу. За тиждень до цього я, як депутат та член гуманітарної комісії, була на зустрічі з батьками учнів міської школи №7, яку проводив секретар міської ради, що нині виконує обов'язки міського голови, Олександр Цілуйко. На ту зустріч запросили й директора другої школи, оскільки найбільше дітей тепер уже колишньої сьомої ЗОШ виявили бажання продовжувати навчання саме там. Хоча спочатку батьки боя­лися переводити своїх дітей до інших шкіл, мов­ляв, там у нас багато коштів попросять... Аль­тернатива, яку запропонували батькам у ви­гляді другої школи, набагато краща за ті умови, в яких їхні діти навчалися донедавна. І зовсім скоро вони це зрозуміють.

Ми побачили класи, у яких навчатимуться діти колишньої сьомої школи. Вони великі, про­сторі. У них зроблений косметичний ремонт (по­фарбована підлога, поклеєні шпалери). На зустрічі з батьками очільниця міської ЗОШ №2 зазначила, що якщо батьки виявлять бажання покращити запропоновані умови, ніхто не за­перечуватиме, але й не наполягатиме. Більше того, у школі гарний внутрішній туалет, якого у тій же сьомій школі, наприклад, не було...

Окремо хотіла би сказати про першу школу. Там мене найбільше вразила їдальня. У мене просто немає слів, аби передати ті відчуття, які охопили мене, коли я переступила її поріг... Ви­являється, колишня випускниця школи Аделіна Доценко (архітектор за спеціальністю) сама розробляла дизайн кімнати. Гарне враження справили на мене туалети у першій школі. Із двох санвузлів (чоловічого і жіночого) там зро­били один - для хлопців, а для дівчат облаштували в окремій кімнаті, там близько 20, якщо можна так сказати, посадкових місць.

Сподобалася мені й 11 школа. Прикро тільки., що цьогоріч там дозволили відкрити лише один перший клас, хоча реально була можливість на­брати два... Приємні враження після відвіду­вання третьої школи...

- Ви поділяєте рішення своїх колег по депу­татському корпусу щодо закриття міської школи №7? Якщо так, то чому?

- Так. Справа в тім, що сьома школа, як ви, певно, знаєте, заповнена наполовину. Торік у деяких класах ледве налічувалося з десяток учнів. Зрозуміло, що в подальшому утримувати таку школу просто нерентабельно. Рішення, звісно, непопулярне, але, як на мене, найбільш правильне.

- Наталіє Михайлівно, що скажете з приводу дитсадків? Вони готові до початку навчального року?

- Дитячі садочки - це взагалі окрема тема. Усі без винятку мені сподобалися. Видно, що чима­ло зусиль доклали і батьки, і вихователі, аби у новому навчальному році малюкам було максимально комфортно у цих закладах. А квітники на їх територіях які гарні та доглянуті!

- Невже освітні заклади так гарно підготува­лися до початку нового навчального року, що й суттєвих недоліків не знайшлося?

- Чому? Були й недоліки. В одній із шкіл, на­приклад, натрапили на клас, що нагадував ма­леньку комірчину. I там, уявіть, із року в рік на­вчалися діти. Моя колега Тетяна Макарова бу­ла категоричною: треба знайти інше приміщен­ня для учнів. На те директор закладу париру­вав: немає вільних кімнат. Ми тоді поцікавили­ся, скільки класів випустили торік, скільки на­брали нині. Співідношення 2:1. То у чому про­блема? Словом, завдяки наполегливості пані Макарової питання вдалося вирішити. Цікаво, що ввечері того ж дня їй додому телефонували батьки і дякували, що нарешті той, м'яко кажу­чи, затісний клас закрили.

Я взагалі не розумію, чому батьки, тери­торіально ближче до яких, скажімо, 11, 6 чи 8 школи, віддають своїх дітей до тих, що в центрі міста. Я з упевненістю можу сказати, що у тій же 11, 6 чи 8 школі умови не гірші, ніж у гімназії чи першій школі. І педагоги не менш автори­тетні. І рівень знань, що отримують учні, досить високий. Тому перш ніж вирішувати, до якої школи віддати дитину, раджу батькам знайти час і завітати до школи, яка територіально до них найближча. Переконана, що після такого візиту батьки без вагань віддадуть свого сина чи доньку саме до цієї школи. І від того лише ви­грають.

- Насамкінець запитаю про ваше загальне враження від інспектування освітніх закладів нашого міста. Яке воно?

- Загальне враження? Знаєте, в умовах слабкого фінансування наші школи та садочки гар­но підготувалися до початку нового навчально­го року. Є певні недоліки, це зрозуміло, але за­галом наші Діти навчатимутьсяться в непоганих умовах. За це велике спасибі вчителям, а ще батькам - які знаходять можливості здавати гроші на ремонт класів, шкіл, розуміючи, що більшу частину часу їхні чада проводять саме там. Приємно, що цьогоріч майже в усіх школах облаштовано внутрішні туалети. Це, погодьтеся, великий плюс. Серед вагомих недоліків - старе обладнання (кухонні плити), що споживає чима­лу кількість електроенергії. Зрозуміло, що його заміна на більш сучасне, енергозаощаджуюче, потребує великих капіталовкладень.

- Маєте можливість привітати школярів та пе­дагогів Охтирщини із початком нового навчаль­ного року. Чого побажаєте їм у День Знань?

- Саме цього дня, 1 вересня, для кожного з нас починається дорога в майбутнє. Знання є невід'ємною частиною виховного процесу будь-якої людини. Вони залишаються з нами назавжди, допомагаючи долати будь-які труд­нощі.

Школярам міста бажаю досягти своєї мети у житті, знайти порозуміння з викладачами та батьками, зустріти добрих і надійних друзів.

Окремо хочеться подякувати нашим вельми­шановним педагогам, за бездоганне виконан­ня такої відповідальної місії, як виховання підростаючого покоління в дусі любові до рідно­го краю, до України, та до людини, як найбільшої гуманітарної цінності. Адже саме вчителі сприяють формуванню юних особистос­тей, від яких залежить майбутнє українського народу, наш завтрашній день.

Здоров'я зичу всім освітянам, творчої насна­ги та терпіння на цьому нелегкому шляху!

Ігор Івахненко

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg