Нещодавно закінчився Всеукраїнський місяч­ник добровільної здачі зброї. Ніякої відповідальності, взамін на щире бажання позбу­тися незареєстрованих пісто­летів, рушниць та різних вибухо­вих речовин. Однак не всі жителі м. Охтирки та Охтирського райо­ну є законослухняними та відповідальними громадянами. Як і мешканець смт. Чупахівка, гр. Ч., 1975 р.н.

Ще на початку квітня він знайшов у своєму сараї саморобний пістолет. Звичайно, аби негайно зателефонува­ти до міліції та розповісти про небез­печну знахідку навіть не йшла мова. Знав би він, яким боком це йому вилізе у недалекому майбутньому, то потурбувався б про те, щоб якнайш­видше віддати зброю правоохорон­цям. Та чоловік вирішив переховати пістолет у будинку, точніше, у своїй кімнаті, в дивані. Невідомо скільки міг би спокійно собі пролежати самопал, якби 20 квітня до гр. Ч. не завітав у гості знайомий М., 1980 р.н.

Прихопивши пляшку горілки, М. вирішив провідати друга, бо останній, пошкодивши спину, майже не підво­дився, щоб хоч якось підняти його "бойовий" дух. Тож мирно відпочиваю­чи того вечора за чаркою міцненької, чоловіки почали розмовляти про во­гнепальну зброю. І гр. Ч. не втерпів, щоб не похвастатися, що і він, як справжній чоловік, має пістолет. Тут же витяг з дивану самопал, та розповів, що його ще за життя зробив покійний батько. У гр. М. відразу "загорілися" очі, він взяв його у руки, почав роздив­лятися з усіх боків. Намилувавшись пістолетом М., як ні в чому не бувало, засунув зброю собі в куртку, маючи намір похвалитися нею перед одно­сельчанами. Звичайно, гр. Ч. оторопів від такої зухвалості та сказав негайно віддати його річ, силою ж забрати са­мопал чоловік не міг, оскільки через хворобу був дуже слабкий. Та М. і не ду­мав якось реагувати на прохання дру­га, а просто розвернувся і пішов геть.

Уявивши себе справжнім крутим рейнджером, чоловік попрямував до бару, що також знаходиться в смт. Чу­пахівка. Там, замовивши пиво та пори­нувши у свої мрії, М. закурив цигарку. Побачивши таке неподобство до чо­ловіка підійшла бармен кафе та сказа­ла, що у них заборонено палити, про що свідчать і спеціальні таблички. Та М., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, і не думав затушити сигаре­ту, і демонструючи усю серйозність сво­го рішення вирішив показати зброю. Похизувавшись та добре налякавши жінку, М. сховав пістолет до куртки та продовжив відпочивати. Та недовго тривала ейфорія...

Тієї ж ночі працівники міліції оперативно прибули за викликом до сільського бару і вилучили небезпечну "іграшку". Добре, що хоч М. не встиг її випробувати на влучність і всі свідки пригоди залишилися живими та неушкодженими.

Вилучений саморобний пісто­лет, який було направлено на дослідження, згідно з вис­новком спеціаліста є вогнепальною зброєю та придатний для проведення пострілів. Тож, тепер друзям доведеть­ся відповідати за усією суворістю зако­ну. Громадянину Ч. інкримінується ч. 1 ст. 263 КК України (зберігання вогне­пальної зброї без передбаченого зако­ном дозволу), що передбачає покаран­ня у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років, а гр. М. - ч.І ст. 262 КК України (викрадення вогне­пальної зброї), що карається позбав­ленням волі на термін від трьох до се­ми років та ч. 1 ст. 263 КК України (носіння та зберігання вогнепальної зброї). Ось так через власну дурість та бажання відчути себе "крутим" можна реально втратити свободу і потрапити до місць, не таких уже й далеких.