Олександр Цілуйко, що нині виконує обов'язки міського голови, запросив журналістів до гімназії - аби показати жахливі наслідки ремонту центрального приміщення та обговорити подальшу перспективу на­вчального закладу.

Нагадаємо, після недавньої сесії міської ради, на якій розглядалося питання відновлення навчального процесу у школах міста після дострокового за­вершення опалювального сезону, по­чали поширюватися чутки про закрит­тя кількох шкіл. Зокрема, й гімназії.

У ході зустрічі з представниками місцевих ЗМІ Олександр Цілуйко неод­норазово наголошував на тому, що ре­монтні роботи у центральному корпусі гімназії виконувалися по дефектних актах, оскільки на його прохання ні на­чальник відділу освіти, ні директор на­вчального закладу не надали проект­но-кошторисної документації та актів виконаних робіт.

"Ремонт центрального приміщення гімназії розпочався ще у 2008 році - відповідно до рішення сесії. Частина коштів була освоєна, а проектної доку­ментації досі немає", - говорить О. Цілуйко.

Натомість Анатолій Тронь, начальник відділу освіти, переконує: проектно-кошторисна документація, як і акти виконаних робіт, знаходяться в уп­равлінні капітального будівництва облдержадміністрації, яке є замовни­ком та виконавцем ремонтних робіт в гімназії. Ні начальник відділу освіти, ні директор гімназії акти виконаних робіт не підписували, оскільки не входили до складу відповідної комісії. "Погодьте­ся, якби не було проектно-кошторисної документації, будь-які ремонтні роботи не проводилися б взагалі", - додає Ана­толій Васильович.

Олександр Цілуйко запропонував звернутися з цього приводу до гро­мадськості. "Ніхто не говорить про за­криття гімназії. Але те, що ремонт ви­конано неякісно - так чи інакше зали­шається фактом. І з цим потрібно щось робити, Хтось, зрештою, має ж понести за це відповідальність. Маю намір звернутися до правоохоронних ор­ганів, аби ті здійснили відповідну пе­ревірку. Ви ж самі бачите, у якому жах­ливому стані знаходиться сьогодні центральний корпус гімназії. Діти, за словами директора закладу, навчають­ся у пристосованих приміщеннях, що не відповідають санітарним нормам. Хіба це нормально? Давайте зверне­мося до громадськості і запитаємо - що робити з гімназією? Адже залишати все так, як є, не можна", - зазначає ви­конуючий обов'язки міського голови.

Оглядаючи разом із представника­ми ЗМІ порожні кабінети у центрально­му корпусі гімназії, Олександр Цілуйко неодноразово акцентував увагу при­сутніх на перекритті між першим та другим поверхом (підлога дійсно у жах­ливому стані), стінах та стелі, що вкриті численними патьоками, інших не­доліках.

Депутат міської ради Володимир Чернов:

- Ми побачили, у якому стані знахо­диться сьогодні центральний корпус гімназії. Зрозуміло, що коштів для закінчення ремонтних робіт потрібно багато. Наразі містом поширюється багато чуток щодо гімназії, зокрема і її закриття. З цього приводу скажу єдине - про закриття гімназії сьогодні ніхто не веде мову. Виходячи з досвіду, доз­волю собі таку репліку: перед тим, як щось роботи, треба сісти і прорахува­ти, чи є в тому перспектива. На це є відповідні служби. Випереджуючи ва­ше наступне запитання, скажу, закри­вати гімназію не потрібно, тут чудова наукова база, є планетарій, спортив­ний майданчик. Дійсно, сьогодні вони у не найкращому стані, однак... Ми не повинні обігрівати атмосферне повітря взимку, але й не повинні сидіти, склавши руки. Потрібно шукати шляхи виходу із ситуації, що склалася.

До нашої розмови приєднується ди­ректор Охтирської гімназії Наталія Шейко: "На інтернет-форумах нерідко можна прочитати про можливість пе­реведення нашої школи в інше приміщення. Та я вважаю, що цього робити не можна. Це те ж саме, що пе­ресадити квітку із одного горщика в інший, тобто загубити її..."

Володимир Чернов додає: "Допома­гати школам, дитячим садочкам - наш обов'язок, обов'язок влади...".

Між тим, серед депутатів лунають й інші думки з цього приводу: навіщо, мовляв, на одному п'ятачку дві школи (мається на увазі школа №1 та гімназія)?

Розмірковує Наталія Шейко, дирек­тор гімназії:

- Якщо ставити питання у такій пло­щині, то у відповідь можу запитати: "А навіщо у центрі міста - по вулиці Шев­ченка та Червоноармійській - заправ­ки. Це ж не що інше, як бомби уповільненої дії, що рано чи пізно зроблять свою справу..."

Володимир Чернов лише ствердно киває головою. І додає: "Повторюсь, закривати гімназію ніхто не збирається. Раджу вам не панікувати".

Тим часом Олександр Цілуйко про­довжував вказувати на жахливі наслідки майже трирічного ремонту центрального корпусу гімназії: "По­гляньте на ці батареї, які навіть почис­тити ніхто не здогадався. У всіх кімна­тах стіни та стеля вкриті патьоками, і це в той час, коли взимку ми опалюємо центральне приміщення. Для чого, по­ясніть?".

Говорить Наталія Шейко:

- Навчальних та службових приміщень, за винятком туалету, у нас десять. Кошти на їх ремонт з міського бюд­жету не виділялися жодного разу. Але за­вдяки батьківським зу­силлям ми підтримуємо їхню життєдіяльність.

Разом з Олександ­ром ЦІлуйком пря­муємо до приміщення, де донедавна була бухгалтерія, а нині -кабінет захисту вітчиз­ни. У цій маленькій кімнатці навчаються учні 10 класу.

"На дворі - 2011 рік, центр міста, яке заслу­жено величають нафто­вою столицею. Але погляньте на це приміщення, що нага­дує довоєнний сарай. Діти навчаються у жах­ливих умовах", - акцен­тує журналістьку увагу виконуючий обов'язки міського голови.

Натомість самі десятикласники не скаржаться. І не хочуть, аби гімназію закривали.

Разом із паном Цілуйком набли­жаємося до спортивного майданчика. "Спортивна зала теж перебуває у жах­ливому стані - вікна, що потребують заміни, дах...", - говорить Олександр Цілуйко. "Частково цю проблему вда­лося вирішити - батьки прийняли рішення замінити вікна у спортзалі за власний рахунок", - додає пані дирек­тор.

- Торік на завершення капітального ремонту центрального корпусу гімназії потрібно було трохи більше двох мільйонів гривень, - каже начальник відділу освіти Анатолій Тронь, - Але сьо­годні ціни зросли, а з ними й вартість ремонтних робіт. Наразі мова йде про майже чотири мільйони гривень. Об­ласть вже прийняла рішення про виділення 500 тисяч на продовження ремонтних робіт.

До дискусії знову приєднується депу­тат міськради Володимир Чернов:

- Сьогодні я вдруге в гімназії. І вкот­ре переконався, що ремонт зроблений неякісно. Аби зрушити справу з місця, необхідно переглянути проектну доку­ментацію на перекриття між першим та другим поверхом. Будівлі більш ніж сто років, і, зрозуміло, перекриття (а воно - дерев'яне) - не відповідає санітарним нормам і правилам. Відтак щомиті може завалитися. Перекриття має бути лише бетонне. Вважаю, що продовжувати ремонтні роботи треба саме з цього. Запросити авторитетну проектувальну організацію, провести якісну експертизу. І зробити це має державна інституція, а не якась при­ватна фірма.

Олександр Цілуйко:

- Наголошую, ми не говоримо сьо­годні про закриття гімназії. Але й не беремо на себе відповідальність стверджувати, що віднайдемо кошти на ремонт центрального приміщення і вже з 1 вересня поточного року діти зможуть сісти за парти у відремонтова­ному приміщенні. Я чудово розумію, що гімназія - це не лише приміщення, а, в перчу чергу, колектив - учнівський, педагогічний, батьківський. І наше за­вдання - створити для дітей належні умови навчання. Те, що діти сидять у пристосованих приміщеннях і при цьо­му досягають значних успіхів - на загальноміському, обласному, всеук­раїнському рівнях - добре. І за це вели­ка дяка педагогам. Але так не повинно бути, розумієте?

- Так чи інакше, громада міста стур­бована ситуацією, що склалася навко­ло цього навчального закладу. Поши­рюються чутки про закриття гімназії, дехто каже, що школа буде розформо­вана і на її місці з'являться якісь інші об'єкти, - звертається до Олександра Цілуйка хтось з журналістів.

- Чутки дійсно поширюються містом, їх багато. Але у владних колах мова про закриття гімназії не йде. Ми говоримо лише про шляхи виходу із ситуації, що склалася. Щось конкретне з цього при­воду скажу пізніше, коли матиму на ру­ках результати перевірки правоохо­ронних органів, відповідних депутатсь­ких комісій, - говорить Олександр Цілуйко.

"Зрозумійте основне. Ми три роки чекали. І ще готові почекати, скільки доведеться. Але вести мову про за­криття закладу чи його переведення до іншого приміщення, вважаю, не­доцільно...", - звертається до Цілуйка пані Шейко.

- Ви говорите популістськими фраза­ми. Є діти, які, за вашими ж словами, навчаються у приміщеннях, що не відповідають санітарним нормам. З цим потрібно щось робити. I негайно, - наголосив О.В. Цілуйко.

Згодом пані директор запро­понувала журналістам (О. Цілуйко разом зі своїм за­ступником та депутатом В. Черновим на той час вже покинули наше товари­ство) оцінити, так би мовити, масштаби трагедії і поглянути, у яких же умовах навчаються сьогодні гімназисти. Як виявилося, не надто жахливі умови. Чи ще якась міська школа може похвали­тися, приміром, кімнатою відпочинку (денного сну) для першокласників?

Після короткої екскурсії наше това­риство зібралося в одній із класних кімнат - вислухати думки іншої сторони - начальника відділу освіти A.B. Троня та директорки гімназії Н.В. Шейко.

- Далі - Наталія Віталіївна: - Наша стурбованість викликана чутками про за­криття гімназії. І хоча Олександр Цілуйко їх (чут­ки) не підтвердив, ми все одно занепокоєні ситу­ацією, що склалася. Якщо сьогоднішній візит розцінювати як бажання проявити турботу у пошуку грошей на продовження ремонтних робіт (хочеться вірити, що саме так воно і є) - це, звісно, похвально. Але якщо один лише цент­ральний корпус є підста­вою для можливого за­криття (чи переведення в інше приміщення) нашої школи - це перспектива втратити те, що сьогодні маємо...

Анатолій Тронь, началь­ник відділу освіти:

- Перші кошти на ремонт центрального корпусу гімназії були виділені ще 2008 року - після відповідного звернення міського голови до облас­ної влади. Перед початком робіт, ясна річ, була виго­товлена проектно-кошто­рисна документація. Депу­тати надали дозвіл на ре­конструкцію (капітальний ремонт) даху, заміну пере­криття між першим та дру­гим поверхами. Кошти бу-ли перераховані уп­равлінню капітального будівництва ОДА, що із са­мого початку було замов­ником і виконавцем цих робіт. Вони провели тен­дер, після чого, власне, й розпочався ремонт. І Здійснювався він різними підрядними організаціями. За ходом ремонтних робіт слідкувала служба технічного контролю управління капітального будівництва ОДА. Зі свого боку ми мог­ли надавати лише певні пропозиції.

- Більше того, - продовжує Анатолій Тронь, - ми неодноразово зверталися до УКБ облдержадміністрації з прохан­ням надати акти виконаних робіт - аби співставити оплачені та фактично ви­конані роботи. Але цих паперів нам так і не надали. Ставши депутатом облас­ної ради, кілька разів озвучував депу­татські запити з вимогою негайно усунути недоліки, допущені підрядником в ході ремонтних робіт. Та навіть після цього актів виконаних робіт ми не по­бачили. Втім, УКБ відреагувало на мої запити - приїхали будівельники, зашпували піною найбільші тріщини і на тому все скінчилося.

Наразі область виділила ще 500 ти­сяч - для продовження ремонтних робіт у Охтирській гімназії. Згодом ці кошти надійдуть на рахунок УКБ ОДА.

Упродовж останніх трьох років, за словами Анатолія Троня, на ремонт централь­ного корпусу гімназії зага­лом було виділено понад мільйон гривень. 2008 року, за попередніми підрахунка­ми, для завершення ремонту необхідно було 1,5 мільйона гривень. Того ж року вдалося освоїти майже 400 тисяч грн., виділених з обласного бюджету, та 220 - з місцево­го (на заміну вікон). Ще торік для завершення ремонту, за нашими підрахунками, не­обхідно було винайти 2 170 819 грн., але сьогодні про цю суму вже не йдеться - змінилися розцінки.

Капітальний ремонт цент­рального корпусу гімназії мав закінчитися у 2009-му. Так, принаймні, планували. 2008-го вдалося відремонту­вати дах, замінити старі вікна, перекриття між пер­шим та другим поверхами. I на 2009-й лишалося небага­то, але... криза. Реалізувати задумане - не вдалося...

Виходить, кожен відповідає за своє, і усі разом - ні за що. Багато запитань, що потре­бують відповідей. Мало конкретики, ще менше - перспектив на краще. Так чи Інакше, над гімназією нависла за­гроза, оскільки чуток про її закриття хоча й не підтверджують, але й не спростовують. Наразі ж, як мовиться, маємо те, що маємо...

Історична довідка

Охтирська гімназія - це навчально-виховний заклад нового типу, поклика­ний забезпечувати умови для Інтелек­туального, соціального і фізичного розвитку та саморозвитку учнів, вихо­вання громадянина-патріота...

1876 - 1917 - чоловіча гімназія

1917 -1920 - педагогічні курси

1920 -1941 - педагогічний технікум

1943 -1956 - педагогічне училище

1956 -1991 - загальноосвітня школа-інтернат;

1991 -1996 - загальноосвітня школа-інтернат-гімназія

1996 - 2002 - ЗНВК: ЗОШ І ступеня гімназія-інтернат ім. Б. Антоненка-Давидовича

2002 - 2005 - НВК: СЗОШ І ст. - гімназія ім. В. Антоненка-Давидовича

з 2005 року - Охтирська гімназія

Навчальний заклад сьогодні - це 52 педагогічних працівники, 26 чоловік об­слуговуючого персоналу, 511 учнів, Із них 216 - спеціалізованої школи І ст. з поглибленим вивченням англійської мови та 295 - гімназії, всього у на­вчально-виховному процесі задіяно 589 учнів.

З 1991 по 2010 роки школа дала путівку у самостійне життя 1207 випу­скникам, з яких 91 закінчили її з золо­тою медаллю, 28 випускників нагород­жені срібними медалями. Сучасне обличчя Охтирської гімназії:

- член Асоціації "Відроджені гімназії України";

- член Асоціації Керівників шкіл Ук­раїни;

- лауреат загальнонаціональної акції "Флагмани освіти і науки" (2010);

- Асоційована школа ЮНЕСКО (2010);

- член мережі євроклубів України;

- член європейської мережі шкіл сприяння здоров'ю;

- переможець проекту "Підтримка мережі євроклубів України у 2010 році Представництва Європейського Союзу в Україні, всеукраїнської радіостанції "Наше радіо", громадської організації "Євроклуб "Право і Захист";

- переможець Всеукраїнського кон­курсу "Молодь тестує якість" у рамках спільного проекту Європейського Сою­зу та Програми розвитку ООН за спри­яння міністерства освіти і науки Ук­раїни;

- переможець 10 Всеукраїнського конкурсу учнівських робіт "Історія і уроки Голокосту" Українського центру вив­чення історії Голокосту;

- переможець Всеукраїнських мо­лодіжних Ольжичевих читань (2007, 2010)

- переможець міжнародної програ­ми культурного обміну між Україною і США для школярів "Програма обміну майбутніх лідерів "Флекс" Організації Американської ради з Міжнародної освіти (2003-2011).

Ігор Івахненко

P.S.  Цього тижня до нашої редакції звер­нулися вчителі міської ЗОШ №4, стур­бовані чутками про закриття і їхнього навчального закладу. У наступному но­мері ми продовжимо цю тему.

Звернення батьків учнів Охтирської гімназії до міської влади та громадськості

Ми, представники батьківської громади Охтирсь­кої гімназії, члени загальношкільного та класних батьківських комітетів, стурбовані ситуацією, що склалася навколо нашого навчального закладу.

Кулуарні розмови депутатів Охтирської міської ради про пошук шляхів винайдення коштів на утри­мання в 2011 році закладів освіти швидко обросли чутками і вилилися у найнеприємніше - гімназію за­кривають!?

Розуміємо проблеми Охтирської міської ради, пов'язані з повною відсутністю державних коштів на утримання шкіл міста. Але на те вона й влада, обрана народом, щоб шукати оптимальні шляхи вирішення даного питання, враховуючи при цьому думку міської громади. Наголошуємо: саме опти­мальні, з найменшими втратами для Охтирки.

Наше місто невелике, і фактично всі ми маємо безпосереднє відношення до тієї чи іншої школи. Наші діти, учителі й батьківська громада – це, ма­буть, найбільший трудовий колектив у місті. А скільки ще додається сюди випускників, для яких найріднішою є саме їхня школа! Ми практично всі вийшли з охтирських шкіл!

Звичайно, ситуація з гімназією складна: три роки ми чекаємо завершення ремонту центрального приміщення. Але це не привід навіть говорити сьо­годні про закриття закладу. І цей факт не на щит сьогодні треба піднімати, а цілеспрямовано шукати кошти для завершення ремонту!

Закликаємо депутатський корпус Охтирської міської ради виявити патріотизм по відношенню до шкіл міста й наших дітей, а також зробити все, щоб Охтирська гімназія врешті-решт дочекалася відре­монтованого центрального корпусу й надалі про­славляла наше місто на теренах України.

Громадськість міста закликаємо підтримати на­ших депутатів у бажанні зберегти наявну мережу існуючих шкіл для минулих і майбутніх поколінь. Ад­же майбутньому поколінню місць у дитячих садоч­ках уже по-справжньому не вистачає.

Артем Володарський, голова батьківської ради Охтирки Разом - 20 підписів