Реклама

влажн.:

давл.:


Главная arrow Наш город arrow Достопримечательности arrow Охтирський ліс
Охтирський ліс Печать
Автор Газета "Лидер"   
04.05.2011 г.

Майже 20 процентів площі на­шого району займають ліси, со­снові бори чергуються з діброва­ми, столітні дерева - з молодими посадками.

В історії нашого краю ліс за­вжди відігравав важливу роль. Він давав будівельний матеріал, спри­яв захисту від наскоків ворогів-степняків. В густих лісових хащах ховалися від переслідування фео­далів бідняки.

...40-ві роки 17 сторіччя. На тодішньому південному кордоні Московської держави, саме там, де могутні ліси зупинилися перед без­крайнім степом, був поставлений прикордонний острожок - Охтир­ка. Його спорудили із дубових кругляків. Дерево довгий час було єдиним будівельним матеріалом, з якого охтирчани зводили оборон­ні, житлові і господарські споруди, виготовляли різноманітну побуто­ву утварь, ним опалювали житла.

Навколишні ліси не лише захищали жителів від войовничих нападників, але й сприяли розви­тку різних промислів. Тут виникли смолокурні, селітряні, бортні про­мисли.

Минав час. В таємничу тишу предковічних лісів все частіше й частіше вривалися удари сокир. Місцеві поміщики та купці зара­ди ненажерливої наживи прода­вали належні їм лісові багатства на зруб лісопромисловцям. Так, у 1888 році з 50673 десятин лісу колишнього Охтирського повіту 30797 належало купцям, дворянам і монастирям. Значну частину його вирубали. Скажемо для любителів статистики, що хижацьке ставлен­ня до зеленого друга призвело до того, що протягом двох (17-18) століть в Росії з її колишніми по­рядками було вирубано близько 67 мільйонів гектар лісу. Внаслідок цих безжальних порубок та за від­сутністю піклування про нові на­садження, навколо Охтирки, як в багатьох місцях, утворилася зона сипучих пісків. Вони заносились вітром у місто. Зникнення лісових масивів стало причиною обміління

колись багатоводних рік і озер. В їх водоймищах почала бідніти фауна і флора. Водночас в повіті виникла загрозлива ерозія фунту, швидко зростали яри.

Лише на початку XX сторіч­чя було вирішено облісити піски навколо міста. Та на цю роботу у тодішніх властей не було потріб­них коштів. Однак місцеві ентузі­асти лісництва А.В.Шаталов, В.Я. Гурський, І.Н.Лебеденко зробили все, що було в їхніх силах, для збереження і збагачення природи Охтирщини.

По-справжньому цю роботу було розпочато після жовтневого пере­вороту. Тоді радянська влада пішла назустріч спеціалістам-патріотам. Досвідчений лісівник Андрій Ва­сильович Шаталов зі своїми поміч­никами посадили навколо Охтирки 1252 га лісів. Це поклало початок створенню Доброславівської та Гай-Мошеиківської дач.

Лісовому господарству району з кожним роком приділялася ве­лика увага. Досить сказати, що за роки радянської влади у нас поса­джено більше десяти тисяч гектар лісу. Величезний вклад в цю спра­ву внесли працівники колишнього Охтирського лісгоспу М.Л.Патлай, І.С. Копил, Б.О. Петровський, бра­ти В.О. і Б.О.Даниленки та багато інших патріотів краю, плідна діяль­ність котрих особливо розгорнула­ся в п’ятдесяті роки. їхню справу продовжували справжні друзі лісу Е.Ф.Гедвілло, A.A. Кияшко, В.Й. Рябко. Не шкодують своїх сил і вміння і теперішні лісівники.

Відразу в повоєнні роки, окрім традиційних для наших лісів сосни і дуба, з'явилися нові цінні породи, привезені сюди з різних областей Росії - амурський бархат (корко­ве дерево), маньчжурський горіх, скумпія. Вони хороше прижились було в наших кліматичних і ґрун­тових умовах. Перспективи для їх розведення відкривались широкі. На жаль добра справа не набула широкого розмаху.

Вирощування лісу – творча праця. Адже насаджуючи його, лісів­ник утверджує своє ім'я у житті. Однак, якщо ім'я письменника за­значено в книзі, а художник - на створеній ним картині, то хто знає прізвище людини, яка насадила ліс? Серед багатьох встановлених щитів з попередженням про охоро­ну лісу від пожежі поки що немає жодного, де було б зазначено, хто і коли посадив дану ділянку лісу. Чи правильно це?

Охтирчани люблять свій ліс. На жаль вони ще мало знають його історію, а ще менше піклуються про його «здоров'я»: майже вся приміська частина перетворена у звалища, а в глибині - весь пере­снований дорогами. Настав час повернутися обличчям до нашого зеленого друга не для милування ним, а навести належний порядок, щоб найдовше зберегти легені зем­лі.

Загальна площа лісового фонду України складає близько 10 млн. гектарів, а лісистість досягає лише 14%, що значно менше, ніж у більшості розвинених кра­їн світу (Угорщина -18%, Франція - 27 %, Румунія -28 %, Польща - 28 %, Німетчина-29%, США-32%).

Олександр ГАЛКІН, краєзнавець

 
on-620120_pro_mar.gif

bezp.gif

doma.jpg

Реклама

express.gif

Реклама

pas.jpg

Загрузка...

Реклама