| Фото - Mark, okhtyrka.biz | У міський раді заговорили про можливість закриття шкіл, бо на їх утримання забракло коштів
Колись школи будували, а тепер кажуть: закривати будемо. Мовляв, дітей поменшало, і грошей у бюджеті бракує. Діти - то звісно «наше найдорожче». Тільки от, чиє - наше? Батьківське та вчительське? Бо одні народили, а інші - виховують змалечку до юності, навчаючи молодих, що державна влада - рідна мати... (Прим. В руководстве города в пятницу, после публикации статьи в газете, произошли изменения. Но проблема осталась. Ред. АП) Хроніка подій 30 грудня 2010 року, ухвалюючи бюджет Охтирки на 2011 рік депутати міської ради голосували одностайно. Казали, бюджет важкий, але збалансований, як того вимагає закон. Так, на освіту і медицину грошей виділено значно менше, ніж у році, що минув, але ... життя, воно покаже, і особливого занепокоєння у сесійній залі не виникло. Минув час, настала весна і як грім серед ясного неба - виявляється, грошей забракло! І чималенької ж суми недораховуємося - мільйонів шість, а найбільша дірка зяє в освітній галузі. 24 березня рішенням сесії депутати доручають міському голові Олегові КАСЬЯНЕНКУ до 15 квітня поточного року розробити та подати на затвердження міської ради заходи щодо збільшення надходжень до міського бюджету, економного та раціонального використання бюджетних коштів та пропонують внести на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату міської ради та її виконавчого комітету, штатів та витрат на утримання. А вже 5 квітня депутати збираються на спеціальне сесійне засідання, на якому розглядають ситуацію в школах міста, де холодні класи стоять порожніми, а діти гуляють на вимушених канікулах. Чому? Бо міський голова підписав розпорядження про дострокове припинення опалювального сезону, а освітяни, як наслідок, внесли зміни до структури навчального процесу. Як самі визнають, вдалися до непопулярного, вимушеного кроку. Перший заступник міського голови з гуманітарних питань (вона ж в.о. міського голови, бо останній в цей час перебуває на навчанні у Києві) Валентина УСТИНОВА називає такі цифри: не вистачає 3 мли. 600 тис. грн. - на заробітну плату і 1 млн. 300 тис. грн. - на енергоносії. Якщо взяти до уваги, що бюджет Охтирки - трохи більший за 130 млн., виходить чималий відсоток дефіциту, і з цим треба щось робити. Начальник відділу освіти Анатолій ТРОНЬ, пояснюючи ситуацію каже: «Економія на опаленні протягом тижня дає певний резерв, але не вирішує проблеми нехватки коштів. Якщо депутати знайдуть інші шляхи вирішення цієї проблеми, ми вам дуже подякуємо». Депутати вислуховують директорів місцевих шкіл: директора гімназії Н.В.Шейко, директора школи № 1 В.Г.Симон та інших директорів, своїх колег, занепокоєних ситуацією, представницю одного з батьківських комітетів і голосують за відновлення навчального процесу з понеділка 11 квітня, бо «економити на дітях не можна». Заразом народні обранці голосують за пропозицію колеги Володимира ЧЕРНОВА доручити мерові системний аналіз і роботу з пошуку грошей для освітян та інших бюджетних галузей зі звітом про зроблене 15 квітня. Слово директора Між тим, коли до підсумкового голосування було ще далеко, слово перед депутатами мала директор Охтирської гімназії Наталія Віталіївна ШЕЙКО. В цей час по залу «ходили» кольорові знімки наслідків ремонту гімназійного корпусу - депутатам було запропоновано подивитися на патьоки і розводи на промоклих стінах і навіть пролунало припущення: можливо, краще було б закрити той корпус і не опалювати, отримали б значно більшу економію, ніж ту, на яку розраховували призупиняючи заняття. На такий закид Н.В.Шейко мала, що сказати: «Гімназія - це престижність міста, його імідж, це показник освітньої роботи. З 2008 року гімназія знаходиться в стані капітального ремонту, який не проводився 175 років. Це пам'ятка архітектури, історичне місце, але головне - це освіта. Сьогодні можна вести мову: «з метою економії коштів закривати гімназію», але я вам скажу таке, тільки з 2008 року по 2011 рік, коли гімназія знаходиться в стані капітального ремонту, а дітки сидять у пристосованих приміщеннях, які абсолютно не відповідають санітарним нормам, і я вдячна сьогодні районній санепідемстанції, які розуміють нас і не вбачають у цьому порушення, ми змогли забезпечити навчання, гаряче харчування і належний, такий, що наближається до високого рівень навчання. Коли немає кабінету біології, кабінету хімії, кабінету фізики, кабінету інформатики, ми стали флагманом освіти і науки-2010 в загальнонаціональній акції надзвичайно високого рівня. У 2010 році ми стали асоційованою школою-гімназією. Таких шкіл в Україні - 63, а шкіл в Україні дві с половиною тисяч. Ми посідаємо призові місця у третіх етапах олімпіад, найбільше з усіх шкіл. Гімназія працює в євроінтеграційному руслі. Євроклуб нашої школи сьогодні входить у мережу Євроклубів України, ми маємо кілька призових грантів, наша учениця через міжнародний жіночий фонд «Перший крок для успіху» виборола грант у 5 тис грн., волонтер корпусу миру отримала гранд у 2,5 тисяч доларів, і всі ці кошти спрямовуються на роботу з дітьми. Вам, як депутатам немає ні найменших підстав говорити, що вам соромно за цей навчальний заклад. Вам не соромно! Але за всі три роки, що відбувається капітальний ремонт жодного депутата не було у нас в гімназії, щоб подивитися, а як же вчаться там ті дітки, а як працюють ті вчителі, які забули вже, що таке учительська, директор сидить у медпункті (маленька кімнатка) і не ображається, методичний кабінет - пристосований, діти - в маленьких класах, але я ще раз вам кажу, якщо сьогодні місту треба буде на рівні України говорити про освітянські досягнення, ми вам готові ці досягнення надати, але якщо депутати будуть сьогодні говорити про закриття цього навчального закладу, я буду категорично проти. Закрити - це найлегше, відбудувати, підтримати - це основне. І батьки, і діти, і вчителі розглядають владу як матір, яка готова захистити, підтримати, а не як мачуху, яка буде тільки докоряти, що те не так і оте не так! Щодо центрального приміщення. А я вам скажу, фірма яка робила дах, і фірма, яка робила внутрішні роботи - це дві великі різниці. Я вже два роки б'юся, пишу листи в Сумську державну адміністрацію, в прокуратуру - для того, щоб розібратися з фірмою, яка робила дах, що тече. Дуже добре нам зробили внутрішній ремонт, то це велика різниця. І якби ми сьогодні закрили центральне приміщення, відключили від опалення, то вся та робота з внутрішнього упорядкування пропала би, цього робити звичайно не можна». Директор Охтирської ЗОШ № 1 СИМОН Валентина Григорівна у своїй доповіді звернула увагу на глобальне: «Зачепили найдорожче, що є у нас із вами - це наші діти, нічого більш важливого і дорожчого у нас у житті немає. І кажуть, вкладення треба робити не в будинки і літаки, а іменно в дітей. Країна має працювати на дітей, щоб діти потім підтримали Україну, щоб вона вийшла на перші місця, а не була десь у хвості по всіх показниках». "Доборолась Україна до самого краю..." Секретар міської ради і головуючий на сьомій сесії Охтирської міської ради Олександр ЦІЛУЙКО вже під завісу засідання промовив таке: Ми утримувати соціалістичну структуру не можемо. Ми - місто дотаційне. Було 8 тисяч дітей, а зараз 4 тисячі. Подібні думки лунали і збоку представників депутатського корпусу напередодні, 4 квітня, під час засідання депутатських комісій. У районі теж говорять про оптимізацію закладів освіти, бо дорого дітей навчати. Лунають такі заяви і з Сум, Харкова та з інших регіонів країни, бо ж грошей у бюджеті бракує, країні важко. Але в той же час Верховна Рада, до прикладу, не бідує, беручи з бюджету на своє утримання стільки, скільки вважає за потрібне. І що характерно, гроші знаходяться. Щонайменше 700 тисяч гривень - таку суму українські платники податків виділяють на кожного з 450 депутатів, і це прямі витрати серед яких, наприклад, 9 тисяч гривень на відпочинок у санаторії і 35 тисяч - допомога на відпустку. Ці гроші у бюджеті знаходяться для людей, які і без того мають мільйонні статки. І в той же час 10 тисяч гривень непрямих видатків на дитину, що навчається у сільські школі - вважаються надмірно високими, невиправданими витратами. Значна частина шкіл, в котрих навчаються наші діти - це спадщина царської Росії. Головний корпус тої ж Охтирської гімназії збудовано у 1885 році, а інший, так званий будинок з колонами або повітове училище - у 1812-1813 роках. Російська Імперія будувала освітні заклади на своїх околицях під час війни з Наполеоном! А держава Україна за мирної доби буде їх закривати, нічого не спорудивши натомість? Якщо зараз ми заводимо розмову про відсутність дітей для наповнення шкіл і неефективності їх утримання, виходить ми погоджуємося з тим, що діти закінчилися раз і назавжди і вже ніколи не з'являться? Тоді навіщо платити матері за народження маляти 100 тисяч гривень, якщо згодом для нього не знайдеться місця в державній школі? Думка батьків Ми спитали думки батьків: чи відомо їм, що на школи бракує грошей, і як вони ставляться до останніх подій навколо освітніх закладів, де навчаються їхні діти? ЧЕРНЕНКО Тетяна каже, що їй не відомо про відсутність грошей у бюджеті на освіту. До вимушеної перерви у навчанні ставиться негативно, бо це збільшує навантаження на школярів: діти хочуть більше знати, але вчителям ніколи додатково працювати з учнями. Якщо раніше додаткові заняття були звичайним явищем, то зараз такої практики немає. Необхідно звертатися до репетиторів. Це не є правильно! МОТЕНКО Людмила про дефіцит коштів на освіту знає, ставлення до цього однозначно негативне. Україна декларує прагнення бути у Євросоюзі, - каже Людмила, - але що ми бачимо навколо? Куди ми йдемо насправді? ГОРБАНЬОВА Людмила теж негативно ставиться до ситуації, що склалася, бо дитина внаслідок вимушених канікул - незайнята, якість освіти знижується. Все йде до того, що освіта стає платною на всіх рівнях і доступ до неї ускладнюється. ХОРОШУЛЯ Володимир не вірить, що грошей справді бракує: "Ніхто правду не скаже. Для дітей втручання у навчальний процес, його скорочення чи перенесення має негативні наслідки. Закривати школи? Навіщо? Як це? Є Герб, Прапор - символи Держави, і школи - це символ. За що ми боролися, якщо влада не може - забезпечити освіту для дітей?" Анна ПРОТАСОВА, Валерія БАКУЛІНА |
�����������