Чи не найважливішу роль у боротьбі з таким явищем, як безробіття, відіграє державна служба зайнятості, яка аналізує і прогнозує попит та пропозицію на робочу силу, інформує населення і державні органи управління про стан ринку праці, консультує громадян, власників підприємств, установ та організацій про можливість одержання роботи і забезпечення робочою силою. Враховуючи зміни вітчизняного законодавства, що сталися останнім часом, дещо змінився й порядок надання послуг державною службою зайнятості. Відтак виникла нагальна потреба у повному і, що не менш важливо, правильному інформуванні населення з цього питання. На недавній прес-конференції працівники Охтирського міськрайонного центру зайнятості охоче розповідали про широкий спектр послуг, що надаються державною службою зайнятості. Охтирський МРЦЗ працює з населенням, яке умовно можна розділити на дві категорії. Перша - це люди, які шукають роботу, друга - що її (роботу) пропонують. Віталій Васильович Скафа, начальник відділу активної підтримки безробітних, розповів про напрямки співпраці ЦЗ з незайнятим населенням, тобто безробітними. На його переконання, головним для безробітного має бути бажання знайти роботу. "У нашому центрі зайнятості двері відчинені для всіх, і вся наша робота спрямована на те, аби працевлаштувати якомога більше незайнятого населення", - каже Віталій Васильович. Втім, навіть тут є свої, так би мовити, нюанси... Досить часто, за словами Віталія Васильовича, люди звертаються до центру зайнятості не тому, що прагнуть якнайшвидше знайти роботу, а для того, аби зареєструватися і в подальшому отримувати допомогу по безробіттю. І не розуміють при цьому, що завдання служби зайнятості - не допомогу виплачувати, а сприяти у працевлаштуванні. З цією метою у центрі зайнятості проводять широку інформаційну кампанію, всіляко намагаються пришвидшувати процес по-' шуку роботи. Є навіть інформаційний сектор, де інформацію про наявні вакансії (причому не тільки в нашому місті та області, а й по всій Україні) можно отримати не лише зі спеціальних стендів, а й з допомогою мережі Інтернет. - 80 відсотків усієї інформації, що стосується послуг міськрайонного центру зайнятості та ефективних шляхів пошуку роботи, людина може отримати самостійно, - продовжує Віталій Васильович. Звичайно, деяким громадянам важко одразу зорієнтуватися і повною мірою сприймати всю наявну інформацію, дехто, скажімо, не знає, як користуватися Інтернетом. У таких випадках наші спеціалісти допомагають безробітним, консультують їх з тих чи інших питань. Аби зареєструватися (стати на облік) у центрі зайнятості, необхідно подати наступні документи: паспорт, трудову книжку, ідентифікаційний код (якщо за віросповіданням людина не відмовилася від нього) та документ про освіту. Втім, за словами Віталія Скафи, навіть під час реєстрації у ЦЗ між працівником закладу та безробітним часто виникають непорозуміння. Адже бувають випадки, коли людині, щоб стати на облік, окрім перелічених вище документів, необхідно подати й інші довідки. Наприклад, проте, що той чи інший громадянин, що не працює упродовж тривалого часу і мешкає у сільській місцевості, не є членом особистого фермерського господарства. Одні сприймають такі вимоги нормально, інші, навпаки, з недовірою. Крім того, є певна категорія людей, що прагнуть скористатися додатковими гарантіями, реєструючись у ЦЗ. Таким правом можуть скористатися одинокі матері, випускники вишів тощо. Йдеться про так зване бронювання місць. Наразі їх небагато, але вони є. Відтак щоб скористатися додатковими гарантіями, окрім стандартного переліку документів необхідно подати й інші. Скажімо, свідоцтво про народження дитини, якщо їй ще не виповнилося 6 років. І що стосується пошуку роботи. "Кілька років тому в одній із місцевих газет написали, що наш центр зайнятості пропонує недостойні вакансії, що нас, відверто кажучи, трохи обурило. Звичайно, ситуації бувають різні, і значна частина людей, що звертається до нас за допомогою, шукають хоча б якусь роботу, аби лише була можливість заробляти. Зрештою, можна бути директором і не користуватися повагою серед колег, а можна бути двірником і в пошані. Отож, не посада визначає людину...", - розмірковує Віталій Скафа. Окремо, мабуть, треба сказати про молодь. У більшості своїй це максималісти, і, звертаючись за допомогою до служби зайнятості, вони прагнуть знайти роботу за отриманою спеціальністю, мотивуючи це тим, що навчалися, мають диплом, відповідну кваліфікацію. Але тут є доволі цікавий нюанс - довготривале безробіття. Ним вважається період перебування на обліку у ЦЗ, що становить більше'6 місяців. "Якщо людина за півроку перебування на обліку у ЦЗ не знайшла потрібної інформації, не зацікавилася жодною із запропонованих вакансій, ми зобов'язані запропонувати (а не змусити!) скористатися таким видом послуги, як професійне навчання. Більшість сприймає таку пропозицію цілком нормально, бо розуміє, що такі спеціальності, як, скажімо, економіст чи фінансист, не є актуальними на сьогодні. Відтак якщо немає можливості працевлаштуватися за спеціальністю, завжи є запасний варіант - професійне перенавчання. Наразі попитом користуються кухарі, продавці, перукарі, електромонтери та електрозварники, - каже Віталій Васильович. - Але - висококваліфіковані! Отож, наголошую, допомога по безробіттю - явище тимчасове, і якщо немає можливості працевлаштуватися за спеціальністю, раджу скористатися послугою "Професійне навчання". Деякі з наших відвідувачів не зовсім адекватно реагують на таку пропозицію. Для них, певно, бути безробітним - престижно. Хоча, як на мене, краще бути працюючим токарем, ніж безробітним економістом. Чи не так?", - підсумовує В. Скафа. Варто наголосити, що перенавчання здійснюється за рахунок центру зайнятості, тобто для безробітнього воно є безкоштовним. Крім того, розмір щомісячної допомоги по безробіттю у період професійного навчання не" зменшується. І що не менш цікаво. 80% людей, що закінчили навчання, вдається працевлаштуватися - як за сприяння ЦЗ, так і самостійно. Втім, навчає ЦЗ далеко не всіх бажаючих, а лише тих, кому це дійсно потрібно для подальшого працевлаштування. Громадські роботи, як різновид послуг, що надаються центром зайнятості, більшістю безробітних теж сприємається неоднозначно. Хоча в цьому є свої переваги. Участь у громадських роботах, ясна річ, не є основним видом заробітку для безробітнього, натомість дає можливість додатковго заробітку у період пошуку роботи. Загалом громадські роботи можна розділити на дві групи: ті, що фінансуються підприємством (організацією, установою), і ті, що фінансуються з фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. На превеликий жаль, підприємства, організації та установи наразі не виявляють великого бажання долучатися до вирішення проблеми безробіття шляхом громадських робіт. І хай там як, а безробітний для служби зайнятості є клієнтом №2, натомість клієнтом №1 є роботодавець, бо якби не було останнього, не було б і попиту на ті чи інші вакансії. Відтак основна робота нашого ЦЗ у першу чергу спрямована на співпрацю із роботодавцями. "Ми тісно співпрацюємо як з керівниками підприємств, установ та організацій, так і з кадровиками, - Каже Марина Галич, начальник відділу взаємодії з роботодавцями. - Очолюваний мною відділ безпосередньо співпрацює з кадровиками. Однією із найдієвіших форм нашої співпраці є міні-ярмарки вакансій. Це такі собі зустрічі роботодавця (його представника) з потенційними претендентами на наявну вакансію". І. Івахненко |
�����������