З 21 по 27 лютого 2011 року 6 вихованців гуртків спортивного туризму міського цен­тру дитячої га юнацької творчості отримали щасливу нагоду тиждень відпочивати у Центральному табо­рі туристського активу, який роз­ташований у с. Осій Іршавського району Закарпатської області.

Одночасно з ними тут перебу­вало ще 8 делегацій з усієї України. Науменко Богдан, Науменко Оля, Тесленко Наташа, Колодяжний Вадим, Сідельник Антон, Топчій Марина разом зі своїм наставником Сталинським Валентином Олексійовичем після поселення в таборі зразу пішли знайомитися з селом, що розкинулося на висоті 400 м над рівнем моря. Побували у православному та католицько­му храмах, які мирно співіснують. Звернули увагу, що клімат тепліший від нашого, скрізь видно ви­ноградники. Але особливо манили гори, що здіймалися навколо.

Наступного дня юні туристи по­бували на незабутній екскурсії у м. Берегове, де мали нагоду купатися у басейні з сірководневою водою під відкритим небом. Не лякала на­віть різниця температур: на вулиці 5 градусів морозу, а у басейні 30 градусів з позначкою «плюс». Пе­ред поверненням у табір побували ще й кінному клубі «Мустанг», де можна було за 25 гривнів поката­тися на конях, але бажаючих було стільки, що для всіх би не вистачи­ло часу.

23 лютого охтирські гуртківці здійснили поїздку у с. Білки, де є пам'ятник найсильнішій люди­ні світу Івану Фрощаку-Кротову. Символічно, що позував для скуль­птури Василь Вірастюк, який зараз носить таке ж звання. Не об­минули вихованці центру своєю увагою і джерело з цілющою во­дою. За легендою на цьому місці дітям села з'явилася Богородиця років з 20 тому. Тепер тут збудова­на невеличка церква. Туристи на те й туристи, щоб мандрувати. Разом з іншими делегаціями охтирчани відправилися у м. Іршава, де відбулася практична конференція учасників табірної зміни. Діти оглянули цікаву і багату експози­цію міського краєзнавчого музею. Що вразило? Експонати можна було брата в руки! Тож тримали і булаву, і шаблю козака, пильно вдивлялися у зрізи дерев, в яких проявилося зображення хреста. За­кінчилася екскурсія прогулянкою по місту та фотографуванням по­баченого.

Наступного дня мешканці табо­ру здійснили вихід у гори до «За­чарованої долини». Ця територія оголошена заповідником. Краса зимових Карпат вражаюча! Діти відвідали також і чоловічий право­славний монастир. А в другій поло­вині дня відбулася дружня зустріч туристів-краєзнавців. Наша де­легація презентувала рідне місто. Керівник групи Сталинський В.О. розповів історію Охтирки. Наташа Тесленко розказала про Покровський собор, Колодяжний Вадим познайомив присутніх з історією Свято-Троїцького монастиря, Ан­тон Сідельник повідав про нашо­го земляка Остапа Вишню, Топчій Марина розповіла про Монашенські озера та Доброславівську гору. Оля Науменко декламувала вірш про Охтирку, а її брат Богдан під гітару виконав кілька пісень про рідне місто, про козацьку сотню. 25 лютого бажаючі поїхали на екскурсію до м. Ужгород, а охтирчани побували на екскурсії у шкільному музеї с. Осій. Після обі­ду зайнялися будівницівом іглу - житла із снігу. До цієї справи згодом приєдналися і інші діти, що залишилися у таборі. «Юні архітектори» постаралися на славу! В іглу помістилося 5 дорослих! А рядом виліпили сніговика та коза­ка. День пролетів, як мить.

В передостанній день перебу­вання у таборі був організований вихід до зимового лісу в гори, звідки потрапили на лижну трасу. Тут за власні кошти можна було отримати все необхідне для спус­ку на лижах. Оля, Вадим та Антон так справлялися з гірськими ли­жами, що дивлячись на них, важко було повірити, що стоять вони на них вперше. Бажаючі могли також покататися на санчатах, які без­платно брали на турбазі. Вечо­ром відбувся прощальний концерт. Виступи Науменка Богдана гарно сприймала публіка, тож й цього разу він виступав за охтирську ко­манду, а потім його брали в «орен­ду» інші делегації.

27 лютого наступив день роз'їзду. Охтирчани ще раз від­відали церкву та костьол села, купили у магазині сувеніри на згадку. Під час пересадки на потяг у Мукачево здійснили прогулянку по вечірньому місту. А потім під пе­рестук коліс вагону ще довго ді­лилися враженнями від перебування в таборі туристського активу. Їх хватить ще на довго!

М. Поліщук, методист туристсько-краєзнавчого напрямку ОМЦДЮТ