За 17 років заклади культури не мали жодного капітального ремонту «Безвихідна ситуація», - говорить про один із аспектів творчого розвитку дітей в місцевій художній школі заввідділом культури Любов Бобарикіна. Мова йде про спеціальну піч (яка раніше працювала, а зараз стоїть без дії) для обпалювання виробів із глини, оскільки у школі знову відкрито клас ліплення та скульптури. Художня школа переживала різні часи, так само, як і наша країна: на якому місці стоїть розвиток культури в державі, на тому ж місці - і в нас. На жаль, на одному з останніх. Проблеми дірявого даху й матеріального забезпечення художньої школи не так давно висвітлювались на сторінках нашої газети, мерія і депутати в курсі цих проблем, але відповідь поки що одна: «Немає коштів». Почали спілкування з завідуючою відділом культури з печі, але далі мова зайшла про страшенні проблеми в усіх закладах культури нашого міста, починаючи з МЦКіД «Кнежа», тому що там, також протікає стеля у великому залі, і сцена непристосована, немає потрібного освітлення і таке інше (бо «Кнежа» - це кінотеатр), страшна ситуація у дитячій бібліотеці-філії, там також тече дах. «За 17 років перебування на цій посаді, ні в одному закладі культури не було проведено жодного капітального ремонту, зараз ми потихеньку укріплюємо матеріально-технічну базу, але потрібна більш суттєва фінансова допомога. Маємо й приємні новини, аматорські колективи атестувалися і тепер б Охтирці 2 зразкових колективи (дитячих) і 4 народних (дорослих), а це значить, що вони будуть утримуватись за рахунок бюджету, за самовіддану працю в творчому розвитку дітей облдержадміністрація призначила стипендію Зої Степанівні Накліцкій. Ми також подавали свої проекти по розвитку місцевого самоврядування, та поки що не «зловили свою хвилю», та й на кожен проект повинен бути певний фінансовий вклад», - ось така ситуація з нашими культурними закладами. «Вселяє надію недавно підписаний закон про культуру», - додає до сказаного Любов Петрівна. Чи продуктивно жити надією на державу? Частіше виграє той' хто самотужки шукає шляхи, спонсорів та меценатів, цікавиться, як в інших виходить співпрацювати з різноманітними світовими фондами. Ми ж з вами не в Японії живемо, де освіта і культура нації стоїть на першому місці, а в Україні, де закон про культуру лише щойно прийняли. «Безвихідних ситуацій не буває» - всесвітньовідома істина. Валерія БАКУЛІНА |
�����������