Головна arrow Розділи arrow Місцеві новини arrow Політика arrow Будуємо нову політичну культуру, об'єднуємося навколо принципів, а не інтересів
Будуємо нову політичну культуру, об'єднуємося навколо принципів, а не інтересів Печать

Під час зустрічі з виборцями нашого міста лідер "Громадянської Позиції" Анатолій Гриценко закликав охтирчан не недооцінювати свій голос та взяти участь у місцевих виборах 31 жовтня. І підтримати тих, хто спрацює морально, відповідально та професійно. Бо саме таким, на думку народного депутата та голови комітету національної безпеки і оборони ВРУ, має бути обличчя влади. Влади, яка не ховається від людей за зачиненими дверима робочих кабінетів.

"Наша мета, хоч як пафосно це не звучить, - навести порядок в Україні, де вертикаль влади нині відсутня. Ключові рішення або не приймаються, або не виконуються. І що вражає найбільше: ніхто не несе за це відповідальності. Всюди не прорив, а прірва. Тому в нас попереду - складна, системна, масштабна, але, повірте, цікава і вкрай потрібна робота", - зазначив, звертаючись до охтирчан, Анатолій Гриценко.

Послухати екс-міністра оборони України, який у рамках свого передвиборчого туру відвідав Охтирку 19 жовтня (причому з одним лише прес-секретарем, без тілоохоронців, як це прийнято у лідерів інших політичних сил) до Будинку молоді прийшло кількасот охтирчан. Були серед них і колишні товариші по службі, яку Анатолій Степанович, після закінчення КВВАІУ у 1979 році, проходив у авіаційному полку, що дислокувався поблизу Охтирки. Власне й не дивно, що більшість питань до військового із 25-річним стажем стосувалися саме реформування Збройних Сил та проблем, із якими доводиться стикатися людям у формі в повсякденному житті.

Штрихи до портрету

Анатолій Степанович Гриценко народився 25 жовтня 1957 року в селі Багачівка Звенигородського району на Черкащині. У 1974-му закінчив Київське суворівське військове училище, а в 1979-му - Київське вище військове авіаційне інженерне училище, отримавши кваліфікацію військового інженера-електрика. Після закінчення КВВАІУ отримав призначення в авіаційний полк, що був дислокований біля міста Охтирка Сумської області. Ось як написав про це на своєму персональному сайті в Інтернеті Анатолій Степанович:

"У полку було 120 навчально-бойових літаків Л-39. Цей літак чехословацького виробництва я побачив на власні очі уперше, бо в училищі ми вивчали які завгодно бойові літаки і вертольоти, різні типи безпілотних літальних апаратів, але...ні слова про Л-39. Нічого, освоїв і конструкцію, і схеми, і вже за кілька днів був допущений до самостійного обслуговування польотів. Рівень службового навантаження у полку був неймовірно високим. Нинішні молоді авіатори про таке навіть не здогадуються. Тоді один наш Охтирський полк видавав на гора 25, тисяч годин нальоту за рік. Сьогодні, на жаль, такого показника не може досягти уся авіація Збройних Сил України".

За 25 років військової кар'єри Анатолій Гриценко пройшов шлях від курсанта військового училища до полковника.

З лютого 2005-го по грудень 2007-го - міністр оборони України.

Анатолій Гриценко - автор більше ста наукових робіт, виданих в Україні, Бельгії, Нідерландах, США, Німеччині та Швейцарії.

Одружений. Дружина - Юлія Мостова - відома журналістка, заступник головного редактора газети "Дзеркало тижня". Має чотирьох дітей.

Гриценко любить рибалити, грати в шахи і преферанс, палить суперлегкі "Marlboro" та їздить країною без супроводу охорони.

Пряма мова (із виступу перед охтирською громадою)

- Під час зустрічей з виборцями по всій країні я запитую у людей: "Чи відчули Ви покращення Вашого життя вже сьогодні, точніше, за вісім місяців роботи Президента Віктора Януковича?" Бо ж саме це у період своєї передвиборчої кампанії обіцяв українцям нинішній Глава держави. Як правило, жодної ствердної відповіді чи піднятої руки. Навіть у тих областях, де Віктор Федорович набрав найбільшу кількість голосів. Виходить, що його (покращення) насправді немає, адже людей - не одуриш.

Чи вірить хтось із вас сьогодні у те, що рівень безробіття в країні, за словами нинішнього Прем'єр-міністра Миколи Азарова, складає 1,2 відсотки. Ні, бо все і всюди практично стоїть. Хтось вірить, що ціни, як каже той таки Азаров, зросли на 2,9 відсотка. Ніхто не вірить. І я не вірю, бо, як і ви, ходжу по магазинах і бачу, подорожчало усе - хліб, масло, сир, ковбаса, картопля, ліки. Причому не на 2,9 відсотка.

За все, що сьогодні відбувається у країні, несе відповідальність нинішній Президент. Після повернення до Конституції 1996 року та зміни більше 30 Законів Янукович має більше повноважень, ніж свого часу мали Кравчук, Кучма чи Ющенка, У нього навіть більшість в парламенті є, а життя - не покращується.

Зрозуміло, що у вкрай короткі терміни вирішити усі проблеми, які накопичилися в країні за останні роки, практично неможливо. Але деякі з них - цілком реально. Виникає цілком логічне запитання: "То чому ж тоді за вісім місяців роботи нової влади ми не відчуваємо позитивних змін?" Вам скажуть: "У бюджеті не вистачає коштів". Не вірте! Це неправда, гроші - є! Немає іншого. Немає моральності, відповідальності, справедливості.

На цьому можна було б поставити крапку, але... Люди обурені. Обурені тими речами, які, в першу чергу, пов'язані з обманом. Потрібні приклади? Будь-ласка. Пам'ятаєте, що було написано на бігбордах (встановлених, до речі, на наші з вами кошти) Партії Регіонів із зображенням її лідера під час президентської передвиборчої кампанії: "Почую голос кожного". І номер телефону. Ніхто з вас не пробував телефонувати? А я - спробував. У той час перебував із робочою поїздкою у Павлограді, на Дніпропетровщині. Зателефонував з мобільного. Кажу: "Мене звати Анатолій, хотів би поговорити з Віктором Федоровичем, який, судячи з написів на бігбордах, хоче почути мій голос". У відповідь: "Поговорити з ВФ не вийде, бо це колцєнтр. Якщо хочете, ми переадресуємо вас до місцевого осередку Партії Регіонів". "Не треба, - кажу, - краще дайте мені номер телефону Януковича або запишіть мій та передайте йому Хай зателефонує, коли з'явиться вільний час". "У нас немає номера телефону Віктора Федоровича, як і людей із його оточення", - відповіла на те дівчина з колцентру. А через кілька тижнів по всій країні з'явилися нові бігборди ПР вже з іншим лозунгом: "Ваш голос почутий. Буде виконано". Але ж розуміють, що це - обман. Як, власне, і те, що сьогодні вони будують нову країну. То чому ж тоді люди не надто щасливі від такого "будівництва"?

Чи багато бігбордів із зображенням Гриценка ви бачили на вулицях свого міста під час президентської передвибочої кампанії? Чи багато їх бачите зараз? Жодного! Бо у нас - не партія мільярдерів. Люди, які на сьогодні є кандидатами в депутати до місцевих рад від "Громадянської Позиції" знають, що у партії Гриценка - не заробиш. Через те, власне, нас і не так багато. Але ми - є (!), і для нас моральність, відповідальність та справедливість - не просто слова. Це ті принципи, які кожен із нас сповідує по житію.

Усі ви пам'ятаєте, як у квітні цього року Президент заявляв: "Ратифікація Харківських угод дозволила нам не піднімати ціну на газ для населення". І що сталося три місяці по тому - ціна на блакитне паливо для українців зросла на 50 відсотків. Знову обман. То може досить!

Сьогодні діюча влада хоче підвищити пенсійний вік для жінок. Це не є правильно, і ні я, ні партія "Громадянська Позиція" не підтримуємо такого кроку. Більше того, коли я вдаюся до критики, то завжди пропоную конкретні рішенні. Які саме? Скажу. Більшість українських пенсіонерів нині отримують 700 гривень пенсії щомісяця, а в декого її розмір сягає кількох десятків тисяч. Хіба це справедливо? Згадайте, якою була мінімальна пенсія в Радянському Союзі? У той час мінімальна пенсія складала 70 рублів, а максимальна - 120. Найбільшу пенсію за радянських часів отримував секретар ЦК Компартії - 550 рублів, тобто у вісім разів вищу від мінімального її розміру. А зараз ця різниця - у 75 разів. То чи недоцільно було підвищити пенсії одним за рахунок зменшення пенсій інших? Можна було зробити це за вісім місяців? Можна! І ніхто не заважав. Натомість реформатори пропонують збільшити пенсійний вік для жінок, а про створення нових робочих місць - ні пари з вуст...

Несправедливо і неправильно, коли людина, яка за все своє життя не працювала жодного дня, і та, яка пропрацювала 40-50 років, отримує однакову пенсію. Скажіть, можна було за вісім місяців внести закон, у якому чітко прописати ті показники, від яких має залежати розмір пенсії. Я маю на увазі тривалість робочого стажу, заробітну плату та особливі умови праці. То чому ж цього не зробили? Хочеться, аби люди розуміли елементарні речі. У нас дійсно є проблеми, їх - чимало, але їх - можна вирішити. Маючи, звісно, бажання. Тому я би не хотів, аби у нас було відчуття безнадійності. За чорною смугою обов'язково з'явиться біла. Головне - рухатися вперед. А ще - обрати правильний напрямок руху.

Мене часто запитують: "Як Ви ставитеся до нового Податкового кодексу?", на що відповідаю: "Негативно". Причому як до першого проекту, так і до другого. Вважаю, що новий Податковий кодекс діюча влада протискає з однією лише метою - посилити вплив податкової служби та податкової міліції на малий і середній бізнес. Я взагалі не розумію, навіщо нам потрібна податкова міліція. Її треба ліквідувати як клас, і я, до речі, вніс відповідний законопроект до ВРУ, однак із його розглядом наразі не поспішають. Крім того, впевнений, що новий Податковий кодекс катком пройдеться по тих, хто навчився самостійно заробляти та створювати нові робочі місця (бо держава того не робить), а ще - створить сприятливі умови для "процвітання" певних секторів економіки, де комфортно почуватимуть себе мільярдери. Втім, про що можна говорити, коли навіть у Президента Януковича до проекту нового Податкового кодексу - більше тисячі зауважень. Хочете знати мій прогноз? Вони його приймуть. До початку виборів, звісно, побояться це зробити, а після 31 жовтня - обов'язково приймуть. А те, що підприємці не залишаються осторонь і організовують масові акції протести, як на мене, є цілком нормальним явищем. І вони, тобто підприємці, здатні зупинити цей Податковий Кодекс, до прийняття якого, чесно кажучи, Україна ще не готова. Все, що потрібно зробити, - внести зміни до кількох діючих законів, якими заборонити податковій брати податки наперед, послабити її вплив на малий і середній бізнес та скасувати податок на додану вартість, який нині повністю корумпований.

На часі - місцеві вибори. І лише від вас наразі залежить майбутнє країни. Вам сьогодні обирати тих, хто представлятиме ваші інтереси у міській, районній і обласній радах. Ви не повинні недооцінювати свій голос, хай би яким не було ваше розчарування. 31 жовтня ви повинні прийти на дільницю і проголосувати за тих, хто, на вашу думку, працюватиме морально, відповідально і професійно. У "Громадянській Позиції" - саме такі люди. Усі ви їх добре знаєте, бо вони - ваші земляки. З поміж них ми висуваємо п'ятьох кандидатів у депутати Охтирської міської ради. Підтримайте їх, і матимете у міській раді кількох нормальних депутатів. Депутатів, які працюватимуть прозоро і відповідально, працюватимуть на благо вашої територіальної громади. Вони не допустять розкрадання бюджетних коштів, у визначеному законом порядку здаватимуть в оренду комунальне майне, відстоюватимуть ваші інтереси. Якщо саме така влада і такі люди вам потрібні на місцях, підтримайте "Громадянську Позицію" на виборах 31 жовтня. Наш номер у виборчому бюлетені -14.

Підготував Ігор Івахненко


Кандидати в депутати Охтирської міської ради від політичної партії Анатолія Гриценка "Громадянська Позиція"

Олександр Іванович Маслюк

Народився 28 серпня 1973 року у Охтирці. Освіта вища.

1990 року закінчив Охтирську середню школу №1. З 1990 по 1991 рік навчався в Охтирському професійно-технічному училищі за спеціальністю "помічник бурильника", у 1996-му закінчив Сумський сільськогосподарський інститут (спеціальність - лікар ветеринарної медицини). З 1996 по 1999 роки займався підприємницькою діяльністю. З 1999 по 2005-й - директор TOB "Маркет". З 2005-го і до тепер - директор TOB "Вікс-сервіс". Одружений, має двох дітей.

Сергій Євгенович Греков

Народився 23 жовтня 1962 року в місті Нефтєкамськ, Росія. Освіта вища. 1980 року закінчив Томельську середню школу. З 1980 по 1984 рік навчався в Харківському, вищому воєнному училищі пілотів за спеціальністю "пілот-інженер".

1984-1995 рр. - служба в лавах Збройних Сил СРСР та України.

З 1998 року і до тепер - директор TOB "Город А", з 2008-го - головний редактор газети "Город А". Засновник Охтирського аероклубу "Крила". Одружений.

Олександр Вікторович Пасєчник

Народився 27 січня 1975 року в місті Магдебург, Німеччина. Освіта середня технічна.

1990 року закінчив Талти-Курпанську середню школу №18 (Казахстан), 1994-го - Охтирський технікум механізації та електрифікації (спеціальність - механік сільського господарства).

1994-1997 рр. - служба в лавах Збройних Сил України.

З 1997-го і до тепер - приватний підприємець (TOB "ОКТА-100"). Одружений, має двох дітей.

Андрій Григорович Шор

Народився 16 лютого 1970 року у Охтирці. Із золотою медаллю закінчив міську школу №2. Навчався у Харківському Інституті радіоелектроніки. Служив у Прикордонних військах, в Чернівецькому прикордонному загоні.

З 1995 року повернувся до Охтирки, працював на кількох підприємствах у галузі комп'ютерних та інформаційних технологій, в ЗМІ. У минулому - редактор газет "Охтирське перехрестя", "Город А" і "Вишневий цвіт".

Зараз - приватний підприємець, головний редактор Інтернет-проектів, серед яких "Охтирський Портал" та "Крила". Одружений, має сина.

{jcomments off}

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg