- Олексію Михайловичу, розкажіть про особливості роботи вашої комісії.
- До складу комісії, окрім голови, входять ще чотири депутати. Це O.K. Бахтіяров, заступник голови, O.C. Мартиненко, секретар, а також O.O. Гончаренко та В.В. Бабич. Незважаючи на різні політичні сили, представлені в особі кожного з депутатів, комісія працює злагоджено. Ми, так би мовити, не вирішуємо доленосних питань, але сфера нашої діяльності досить значима.
Усі питання, що розглядаються на комісії, виносяться на сесію. Жодне не було заблоковано, бо так чи інакше пов'язане з життєдіяльністю міста. Взагалі, за таким принципом працюють всі постійні комісії міської ради. Я як депутат з першого скликання можу відмітити, що така система позитивно впливає на роботу депутатів і дозволяє в період із засідання комісії до сесії більш виважено підійти ,цо розгляду того чи іншого питання, детальніше ознайомитися, обміркувати, чого, на жаль, не було раніше. Нерідко громада дорікає, мовляв, депутати на сесіях нічого не обговорюють, а лише руки піднімають. Насправді ж все не так - всі питання вивчаються заздалегідь. І тому сесії проходять більш-менш злагоджено.
- Сьогодні багатьох цікавить питання зовнішнього незалежного оцінювання. Школярів хвилює, що доведеться їхати складати тести до обласного центру, міста Суми?
- Це питання вирішується на загальнодержавному рівні. Ми можемо його схвалювати чи не схвалювати. Незалежне оцінювання - це нове для України явище. Але молодь це схвалює, і ті, хто гарно навчався у школі, вступають до ВУЗів. Проте, думаю, пройде ще кілька років, доки ми звикнемо до такого виду іспитів.
- Зараз багато говорять про проблемну молодь. Як в Охтирці вирішується питання перебування дітей до 18 років у вечірній час на вулицях міста?
- Слід враховувати, що в даному випадку не варто батькам перекладати свої обов'язки по вихованню дітей на правоохоронні органи. Я за те, аби дітей чимось зайняти. Але ж у вечірній час школи закриті. Раніше більш активно велася позакласна робота, і вчителі працювата в гуртках. Зараз, звичайно, це є у ДЮЦ, але, на жаль, всю кількість дітей він не в змозі охопити.
Говорять, що це питання має вирішувати тільки Верховна Рада, а не місцева влада. Щоб заборонити неповнолітнім перебувати на вулицях міста у нічний час, треба мати серйозне підґрунтя.
- А як же Харків, Хмельницький, Сімферополь та інші міста, в яких обмежили перебування дітей до 18 років без супроводу батьків з 22 до 6 години? До речі, за порушення - штраф на суму до 1800 грн.
- У нас на сесіях ще не виносилося таке питання. І зрештою, це відповідальність не міліції чи органів влади, а перш за все батьків, які повинні слідкувати за своїми дітьми. Хіба школа щось зробити може? Зайняти - так. Але виховати в повному обсязі без участі батьків, звичайно ні.
- Як ви ставитеся до того, що одну з дитячих бібліотек було закрито?
- Питання закриття бібліотеки підіймалося ще років зо три тому. Мені вдалося вмовити депутатів не здавати приміщення під кафе чи ресторани, а передати музичній школі для проведення занять з хореографії. На даний час там займається близько 150 дітей.
При закриття цієї бібліотеки не постраждав ніхто. Всі діти, які мають обслуговуватися в бібліотеках, зараз обслуговуються. Для прикладу, в Полтаві є одна дитяча бібліотека, у нас же їх було - три. Наскільки мені відомо, сьогодні набувають популярності бібліотеки, куди можуть приходити, наприклад, дідусь із онуком чи мама з донькою, і обслуговуватися разом.
Зрештою, скарги від жителів того району не надходили. Там переважно пенсіонери мешкають, які, до речі, радісно говорять: «Тепер тут хоч життя є - діти постійно бігають». А для занять з хореографії в приміщенні було зроблено ремонт. Як я казав, зараз там навчається близько 150 дітей. Будемо розширюватися, вдосконалюватися, і, думаю, через три роки близько 300 дітей матимугь змогу навчатися у згаданому приміщенні.
- А чи розв'язано проблему, пов'язану з приміщенням художньої школи?
- Я вважаю, що там взагалі проблеми не було. Комусь сподобалася тераса на другому поверсі школи та східці, і з'явилася думка, що було б непогано брати частину приміщення в оренду по суботах для проведення урочистих церемоній. А на одній із сесій хтось підняв питання, що художню школу хочуть забрати, закрити. І одразу ж пішла хвиля невдоволення.
Я вважаю, що це була нормальна реакція громадськості. І директор правильно зробив, пішовши на захист школи. Уявіть себе на його місці - хіба вчинили б інакше? Нашому місту безперечно потрібна художня школа, так само як і музична та багато інших гуртків для дітей. Тому питання про закриття школи в жодному разі не ставилося. Хтось ненавмисно або ж навмисно озвучив його так.
- То як же вирішується питання з РАГСом? Обласні видання пишуть, що депутати Охтирки займається цим, чи так це?
- Першим критерієм на визначення приміщення для РАГСу є звичайно під'їзд автомобілів. У нас, куди не кинься, - виїзд на головну вулицю. Зараз це питання дещо зтихло. Але хочеться відмітити, що популярними стають так звані виїзні РАГСи. Багато молодят прагнуть розписатися в ресторані, вдома тощо.
- Якою в Охтирці є потреба у дитячих садочках?
- Із садочками ситуація складна. Групи переповнені, а черги на місце в дитсадок починаються ледь не від народження дитини. Міська рада прийняла вольове рішення, взявши на баланс міста д/с «Сонечко», що на Дачному. Що могло б статися в гіршому випадку, ми знаємо з роботи попередньої влади. Адже ще до того, як мером стала І.І. Демченко, 6 чи 7 дитячих садочків закрили та продали. Нині ці приміщення - магазини, склади, офіси організацій, приватних фірм. А от частина колишнього дитсадка, що по вул. Шевченка, стала відділенням соціальної реабілітації для дітей-інвалідів. Це надзвичайно важливий крок для нашого міста. Адже для дітей з обмеженими можливостями створені найкращі умови для виховання та розвитку. Там чудове обладнання, прекрасні вихователі, які дбають і про дітей, і про теплу атмосферу в цьому невеликому колективі, за що їм велике спасибі.
Повертаючись до проблеми дитячих садочків, хочеться відмітити, що ця різка потреба виникла внаслідок так званого бебі-буму по всій Україні. З 2005 року, коли збільшили виплати при народженні дитини, пішов сплеск народжуваності.
За моїми спостереженнями, через рік-два населення буде поступово зменшуватися. Пригадайте 1991, 1992, 1993 і т.д. роки, коли народжуваність була надто низькою. І от тепер ті діти, яким буде по 20 років і які мають народжувати... їх дуже мало. Вони не народилися тоді, в ті роки.
- Наскільки сьогодні в Охтирці популярні фізкультура та спорт? Зважаючи на відсутність у місті спортивних майданчиків, можна зробити висновок, що й спорту як такого у нас не повинно би бути...
- На щастя, спортивної молоді у місті багато. 1 звичайно стоїть потреба у будівництві відкритих спортивних майданчиків. Я часто проїжджаю по вул. Першотрав-невій і спостерігаю за картиною, як місцеві хлопчаки на полі поблизу центрального кладовища самі сташіяють ворота, аби грати в футбол. Знайти місце для спеціалізованого спортивного майданчика це ще не проблема, головна проблема - в фінансуванні. Ми всі розуміємо важливість спорту і фізкультури, але якщо на перше місце виходять нагальні проблеми, які потрібно вирішувати якнайшвидше, то, на жаль, такі безперечно потрібні речі відходять на другий план. Будемо сподіватися, що ситуація зміниться хоча б через рік-два. Бо Охтирка має великий потенціал.
- Так, у нашому місті багато талановитої молоді взагалі. Чи є якась їх підтримка з боку місцевої влади? Я не маю на увазі моральну...
- Однозначну відповідь можу дати за музичну школу. Діти, які займають в ооласних конкурсах перші місця, звільняються від сплати за навчання. На нашу комісію такі питання не виносяться, а вирішуються у кожному закладі по-своєму.
Є в Охтирці громадяни, які отримують стипендію. Наскільки я пам'ятаю, зараз це 4 чоловіки. Стипендія їм виплачується з бюджету міста. І така традиція вже існує три роки.
Відділ молоді нещодавно нагородив путівками в «Артек» 5 чоловік з музичної школи. А також щороку в літні табори відпочинку направляються багато обдарованих дітей.
- Сфера діяльності вашої комісії включає також медицину. Які найболючіші питання виділяються сьогодні?
- Питання, яке лунає практично на кожному засіданні сесії, - це дитяча лікарня: стан її приміщення, брак спеціалістів.
- А як же лікарі з відділення, що закрили на Дачному?
- Практично всі вони пішли на пенсію за вислугою років. Дитяча лікарня залишилася без педіатрів. А про стан приміщення й говорити не варто. Батьки, чиїм дітям доводилося там лікуватися, знають, що це не найкращі умови.
Не так давно було закрито наркологічний диспансер на Гагаріна. Тепер він знаходиться в поліклініці, що стало набагато зручніше. Вирішується питання про переведення звільненого приміщення в житловий фонд. Наприклад, зробити гуртожиток для молодих спеціалістів. Лікарі нашому місту потрібні, а отже треба мати необхідні умови, коли хтось приїде працювати у нашу лікарню.
Гостро стоїть питання місцевого туберкульозного диспансеру. В містах обласного підпорядкування тубдиспансерів ви майже не знайдете. Вони, а точніше їх пацієнти, становлять певну загрозу здоровому населенню, тому намагаються винести такий заклад за межі міста. Утримується тубдиспансер за рахунок інших галузей, які через це не доотримують кошти. А, як відомо, сюди приїжджають лікуватися і з Тростянця, і з Великої Писарівки.
- Які плани у вашої комісії на цей рік?
- Оскільки місцевий бюджет ще не прийнятий, питанням, що стосуються фінансування на даний момент приділяється менша увага. Проте вже скоро розпочнеться підготовка до літнього сезону, зокрема у таборі «Космос». Бог нагородив Охтирщину таким куточком природи, що гріх не використовувати його на благо наших дітей.
Хочеться, щоб проблеми шкіл, дитсадків, закладів позашкільної освіти не були виключно їхніми проблемами, щоб міська влада, депутатський корпус робили все можливе, щоб наші діти мали хороші умови і для виховання, і для навчання, і для відпочинку.
Будемо вирішувати питання по мірі їх надходження. Сподіваюся, що наша робота залишиться такою ж злагодженою та продуктивною, за що й хочу подякувати депутатам комісії.
■ Розмову вела Марина ГОРЄВА
Розділи 
�����������