Реклама

влажн.:

давл.:


Главная arrow Наш город arrow Достопримечательности arrow Колишню Успенську площу звали красною за її красу
Колишню Успенську площу звали красною за її красу Печать
Автор Газета "Лидер"   
15.03.2010 г.

Давня Охтирка мала випадкове планування вулиць. Територіально вона розвивалася в основному в північному напрямку, перешийками поміж озер, а також навколо фортеці.

У правобережній частині міста планувалося створення ще одного центру (сучасна площа Леніна), на який повинні були орієнтуватися радіальні вулиці району. Вулиці дореволюційного міста забудовувалися переважно одноповерховими будинками.

У першій половині 19 ст. в Охтирці було 2,5 тис. будинків, серед яких лише 7 кам'яних. У 1837 році на території міста проживало 14205 чоловік, які, в основному, займалося сільським господарством.

Багато хто із них ходив на богослужіння до Успенської церкви - однієї з найдавніших в Охтирці. Відомо, що дерев'яний храм Успіння Пресвятої Богородиці був збудований у 1666 році.

Успенська церква - перша кам'яна споруда Охтирки - була двоярусною культовою спорудою (в нижньому ярусі розміщувалася тепла церква, у верхньому - холодна). Диво українського зодчества зруйнували у 1939 році. Церква проіснувала два століття, тривалий час це був головний храм міста, допоки цю функцію не перебрав на себе Покровський собор. Успенська церква була збудована у 1738 році «тщанієм» полковника Охтирського козацького полку Олексія Леонтійовича Лесевицького, який в цей період (1734-1744 рр.) був командиром (бригадиром) всієї Слобідської бригади. Славилася церква Успіння Пресвятої Богородиці і тим, що мала три престоли у верхньому ярусі і один - в нижньому.

Уродженець м. Харкова художник Володимир Дмитрієв розписав головний іконостас у грецькому стилі. Огорожа церкви вражала своєю красою і витонченістю, недарма її фрагмент знаходиться в Ермітажі.

У підвалах церкви мешканці міста переховувалися під час бомбардувань в роки Великої Вітчизняної війни. Старожили міста свідчать, що з цих підвалів вели підземні ходи аж до самої річки Ворскли та до Поковського собору. У 50-х роках минулого століття під час розширення площі Леніна підвали зруйнованої церкви були засипані.

Цікаво, що в Успенській церкві мирно уживалася і парафія Української автокефальної церкви, яка почала своє існування в перші роки радянської влади. До знищення храму вона розташовувалася в нижньому ярусі церкви.

Що стосується дзвіниці церкви Успіння Пресвятої Богородиці, то вона після знищення храму проіснувала до 1970 року. Дзвони вже не кликали на молитву, а сповіщали про пожежу. Дзвіниця використовувалася тривалий час як пожежна каланча, пізніше як водонапірна вежа. Перед своєю руйнацією з появою телебачення на місці зруйнованої маківки дзвіниці була встановлена телевізійна антена.

Дзвіниця, витвір людських рук, була збудована в 80-х роках XIX століття за проектом невідомого нам автора. Вона мала 4 яруси, була квадратною зі зрізаними кутами, вінчав її купол з 4 трикутними фронтонами по сторонах споруди.

Недивлячись на те, що хрест із дзвіниці давно був скинутий, і вона отримала нове призначення, її сусідство з пам'ятником Леніну дуже не подобалося войовничим атеїстам. Дзвіниця своєю висотою та красою затьмарювала образ вождя. Скульптура Ілліча була виготовлена в Харківських виробничих майстернях у 1953 році. Виготовлення подібних скульптур тоді ставили на потік. До війни пам'ятник вождя пролетаріату стояв у центрі площі його імені. Пам'ятник Леніну належить до пам'ятників мистецтва, але важко побачити в ньому справжню красу, особливо, коли кілька років тому всю скульптуру пофарбували зеленим кольором, що дало підставу жартівникам називати її «Фантомасом», «Нінзя-черепашкою». Пам'ятник Леніну на площі залишився в Охтирці єдиним пам'ятником вождю, який стоїть на обліку у Міністерстві культури і туризму, долю інших віддано на розсуд міської ради.

Окрасою площі був колись двоповерховий. „Дом общественного собранія", в якому після революції був райкомом партії більшовиків. У роки Великої Вітчизняної війни цей будинок був пошкоджений авіабомбою і повністю розібраний у 1946 році. Тепер на його місці стоїть будинок зв'язку.

Поблизу нього розташовувалася школа, учнями якої були дівчатка. Можливо, це приміщення сучасної ДАІ? Заняття у школі почалися 1 вересня 1904 року.

Земство засідало у приміщенні, де тепер перебувають служби райдержадміністрації. Повітова земська управа в Охтирці була створена у 1864 році.

В останні роки все частіше звучать голоси мешканців міста, щоб відновити Успенську церкву. Похвально, що міська рада розділила думку громадськості і виділила земельну ділянку для будівництва церкви та надала дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації. У грудні 2006 року були внесені зміни до раніше прийнятого рішення, відповідно до яких буде споруджений соборний комплекс церкви Успіння Пресвятої Богородиці. У січні 2007 року після цього рішення на території колишньої церкви був встановлений хрест і почався завіз цегли для будівництва каплиці. Дуже прикро, але благу справу почали на кістках колишніх священиків, яких традиційно хоронили поруч з церквою. З архівних даних відомі прізвища 7 церковнослужителів.

Із старих будівель, що залишилися на колишній Успенській площі, яку ще звали Красною площею за її красу, є пам'ятка архітектури місцевого значення, про яку ви дізнаєтесь у наступних номерах газети.

■ Марія ПОЛІЩУК, методист туристсько-краєзнавчого напрямку міського центру дитячої та юнацької творчості

 
onclinik_010719.gif

bezp.gif

doma.jpg

Реклама

express.gif

Реклама
Загрузка...

Реклама