Заслужено привертає увагу місцевих жителів та гостей Охтирки архітектурна пам'ятка місцевого значення, датована кінцем 19-го - початком 20 ст. Вона знаходиться на вулиці Жовтневій, 3. Будинок *'Енергозбуту", більш відомий як колишня електростанція.

Ця будівля вносить у забудову вул. Жовтневої елемент несподіваності і екзотики. Побудував її наш земляк, архітектор В.Г.Яковлєв, який народився в Охтирці у 1878 році. Він закінчив Київський політехнічний інститут, працював інженером, архітектором, зокрема, керував будівництвом Народного Будинку в рідному місті.

28 серпня 1910 року о 18 годині вперше загорілись електролампочки в Охтирці. Саме ця дата була в угоді, складеною міською управою та акціонерним товариством при виділенні ділянки землі під будівництво електростанції. Малопотужна електростанція освітлювала лише центральну вулицю, крамниці, різні контори, квартири урядовців, крамарів.

Яковлєв В.Г. проявив багато фантазії, щоб з будівлі такого прозаїчного призначення зробити невеличкий архітектурний шедевр. Дивлячись на колишню електростанцію - свідка історичного минулого, що вистояв всі незгоди і не піддався невблаганному часу, мимоволі задумуєшся про мудрість і високе мистецтво архітекторів, містобудівників.

Архітектурний ансамбль складається із 3 зблокованих об'ємів різного призначення і архітектури. Головний за значенням - двоповерховий об'єм адміністративно-ділової частини комплексу, виконаного на основі елементів романської архітектури і модерну. Симетричний компактний фасад нагадує житлову садибу. Кути закріплені круглими вежами діаметром до 2 м, що завершуються імітованими бійницями і зубцями. Фасад між вежами має відмінні на першому і другому поверхах симетрично розташовані вікна, а по центру фасаду - великі віконні пройми з заокругленими краями і характерними для модерну обрамленнями, що об'єднують обидва поверхи.

Завершується будівля карнизом з архітектурними деталями на залізних кронштейнах. Задня частина споруди переходила у приміщення машинної зали, що з архітектурної точки зору не викликає ніякої цікавості. Третя частина будівлі розташована по червоній лінії вулиці і змикається з правою кутовою вежею головного приміщення. Ця частина ансамблю призначалася для виробничого цеху, в якому були розташовані майстерні. Хоча архітектура цієї частини будівлі характерна для промислових об'єктів, але причетність до загального архітектурного ансамблю підтверджується тим, що елементи декору переходять з головної будівлі на фасад виробничої.

Облиште свої справи, відкиньте заклопотаність, пройдіться центральною вулицею міста і віддайте належну шану охтирському архітектору, що залишив після себе творіння своїх рук.

■ Марія ПОЛІЩУК, методист ОМЦЦЮТ