Реклама

влажн.:

давл.:


Главная arrow Наш город arrow Земляки arrow Світ для пошуку самої себе
Світ для пошуку самої себе Печать
Автор Газета "Лидер"   
01.11.2009 г.

На чудовому погідному небосхилі в рясному сузір'ї охтирської галактики десь піввіку тому (1962) зійшла яскрава зірочка, яка через певний термін зверне на себе увагу чи не всього світу. Ім'я тій зірочці Тетяна. Аж ось настав час, коли у 1977 році XX ст., закінчивши вісім класів (9-річки тоді ще не було) Охтирської російськомовної середньої школи №2 (нині ЗОШ №6) Тетяна Поліщук поступає до Харківського художнього училища, де проявляє себе здібною ученицею. А далі відкривався світ для пошуку самої себе...

Трохи пізніше професор, доктор мистецтвознавства, академік Академії художніх критиків (АІСА), головний науковий співробітник Державного Російського музею м. Санкт-Петербург Михайло Герман згадає, що перші професійні кроки Тетяни Лисак-Поліщук припадають на початок 90-х років минулого століття.

Як і багатьом одноліткам, довелося їй шукати і знаходити власну індивідуальність на злеті не лише віку - тисячоліття, коли ще недавні художні усталини руйнувались, коли настільки бажана свобода не стільки радувала, скільки вселяла тривогу, коли арт-бізнес рішуче витіснив набридлу, але так звичну ідеологію, коли відсутність > заборон часто і надто охоче інтерпретувалось як недбалість якості.

Наша землячка мала і має суттєву перевагу: серйозне академічне студіювання, якою вона користується дбайливо, але зовсім не рабськи. Стара думка про те, що створити нове можливо, лише добре пізнавши старі правила, куди як актуальна в час, коли жага до змій так часто випереджає здібність до них.

Треба зазначити, що Тетяна, учениця Андрія Андрійовича Мельникова, майстра владного, майстра, що вміє підкорити собі індивідуальність художників-початківців, зуміла винести з майстерні свого наставника все найкраще: уважне ставлення до кольору, повагу до артистизму, відкриту пристрасть. А ще, врешті решт, і відому театральність, фантазію. Серйозно ставилася вона і до студіювання і в Парижі в Citi des Art.

До всього цього молода художниця додала власну пристрасть до карнавалу, до гри, до портрету, який називають «траверсті» (костюмований портрет, портрет-маска).

При цьому Таня зберегла схильність до найпростіших споконвічних жанрів живопису: пейзаж, портрет, натюрморт. Вона не пише «тематичних» картин, сюжети її не цікавлять. Якщо і є в неї сюжети - то в якості суго художньої інтриги, скоріше мотиви, ніж події, що піддаються переказу.

За словами професора Михайла Германа, світ Тетяни Олександрівни, відверто примарний, сценічний: тут, як казав Гамлет: «Все что в шутку, отравленье в шутку». Наша художниця далека від Шекспірівських страстей, але й справді у веселих її композиціях вбачається тривога, а в сумних - посмішка.

Між іншим, далеко не завжди її мистецтво мерехтить оманливими маскарадними вогнями. її натюрморти - неочікувані приклади суворо і прямого діалогу з натурою, живописна манера набирає темперамент, фарби кладуться щільно. Легкий, танцюючий мазок звільняє місце суворій гармонії широко нанесених плям, предмети впаяні в полотно. Це ж можна сказати і про її пейзажі. Тетяна, як був уже випадок згадати, працювала в Парижі, який зуміла зрозуміти як художник, проникнутись чарівністю міста, його древніми і відважними художніми традиціями.

Можливо, звідти - сувора поезія її пейзажів, світлих і задумливих, зрідка, між іншим, спалахуючи колористичною радістю. У різниці між карнавальними мотивами та звичайними натюрмортами, ми зовсім не схильні бачити принципові протиріччя чи непослідовність. Це просто різні напрямки пошуків.Тєтяна Лисак-Поліщук трудиться в пошуках самої себе. Вона - одна з провідних художниць сьогодення.

Такої думки і мистецтвознавець з Лондона Метью Каллерн Баун: випускниця майстерні А.А. Мельникова, Саики-Пегербурзької Академії художеств Т.О. Лисак-Поліщук - помітна фігура серед діячів мистецтв Санки-Петербургу, У її яскравих святкових каргинах закарбувалися її людські якості і погляди на життя. У її менталітеті і світогляді переважає жіноче інвективне начало - на противагу традиційному чоловічому. Вона вносить у життя і мистецтво відчуття текучості, відкритості самим різноманітним можливостям.

Тетяна Олександрівна не робить різниці між власне художньою творчістю і іншими видами діяльності в сфері мистецтва, хоча вона й працює в двох студіях (в Санки-Петербурзі і в Москві). Вона знаходить час співробітничати з художньою галереєю в Санкт-Петербурзі і допомагати приватним колекціонерам створювати свої колекції. Її успіхам в роботі з людьми сприяють її особисті якості - чарівність, чуйність, великодушність. Ці ж якості знайшли своє відображення в її картинах - колоритних,соковитих пейзажах, натюрмортах, в зображенні жінок і тварин.

Багато полотен створила Тетяна Олександрівна на замовлення тих, кого підкорило її мистецтво і її особистість. Звичайно, її творчість підтверджена солідною спеціальною освітою, отриманою в Харкові, Києві, Санки-Петербурзі, не кажучи вже про великий художній талант. її виразні полотна грунтуються на глибокому знанні науки живопису. З 1994 року Тетяна Олександрівна - член Санкт-Петербурзької Спілки художників. Нею влаштовано більш ніж 20 персональних виставок, в т.ч. і щорічних. З 1991 по 2005 рік картини нашої землячки експонувалися і на Міжнародних виставках...

Аж ось і настав часок, коли, образно кажучи, потрібно до неба прив'язати дибом хату, аби розширити відомості про нашу Таню-землячку. Народилася вона 13 січня 1962 року в Охтирці.

Родина мешкала по провулку Дачному. Батько, Олександр Михайлович Поліщук, був військовослужбовцем, мати, Галина Іларіонівиа, працювала бібліотекарем в Охтирському будинку офіцерів.

Влітку цього, 2009 року, Тетяна Олександрівна Лисак-Поліщук, тепер - зірка великої величини, приїздила в нашу милу охтирську галактику, де й відзначила з колишніми випускниками 30-річчя шкільного випуску,

■ Олександр ГАЛКІН, член Національної спілки журналістів України

 
onclinik_010719.gif

bezp.gif

doma.jpg

Реклама

express.gif

Реклама
Загрузка...

Реклама