Спаська церква займала місце лівого крила сучасного торгівельного центру „Славна". Свою назву вона отримала від свята Спаса, що святкується щороку 19 серпня. Після будівництва кам'яного храму дерев'яна Спаська церква була розібрана, а нова стала носити назву Спасо-Преображенської, об'єднавши назви обох своїх попередниць.

На плані церква хрестоподібна з подовженою західною папертю, над якою колись знаходилась зруйнована дзвіниця. Архітектура будови пишна і надмірна в деталях. Стіни скрізь оздоблені рустами, карнизами, рельєфними елементами декору. Арочні вікна, вхід, прикрашений вкороченими колонами і широкими перемичками. Мотиви східною орнаменту кажуть про те, що автор використовував у архітектурі так званий російсько-візантійський стиль, який зустрічається в культових спорудах південних районів Сумщини.

Приміщення в роки радянської влади використовувалось як спортивна школа, спортзал СПТУ №7 (зараз ліцей). Зараз церква діє майже 15 років, але продовжується її реставрація. У церкві прекрасна акустика, що відзначають фахівці. Достатньо до 10 хористів, щоб вся церква „співала". У 2002 році в церкві з'явився іконостас, рівного якому немає не лише в Охтирці, а й далеко за її межами. Один із ярусів іконостасу виконаний в класичному стилі фліємської різьби. Він вражає величністю та вишуканістю форм насиченого рослинного орнаменту і, звичайно, майстерністю виконання. Спасо-Преображенську церкву можна вважати ще й музеєм мистецтва. Тут можна побачити художній розпис, ліпнину, різьблення по дереву. З вдячністю приймають місцеві жителі внесок місцевих митців І. Шаповала, Г. Протасова, В. Лисенка у відродження храму.

Спасо-Преображенська церква була спроектована архітектором В. Нємкіним. До цього часу у різних джерелах роком побудови храму вважався 1907, але дослідивши нові документи, встановлена істина. Так, у

Ще одним підтвердженням року будови церкви є „Ведомости о Церкви Спасо-Преображенской г. Ахтьгрки за 1909 год" Харківської духовної консисторії, де зазначено у пункті 1: „Церковь в одной связи с колокольнею построена в 1905 году. Усердием и на пожертвования Григория Федоровича Чикало и других лиц и освящена 13 ноября 1905 года Указом Харьковской Духовной Консисторий № 23886 от 3 ноября».

На будівництво Спасо-Преображенської церкви інші купці міста також вносили кошти. Відомо, що меценати Охтирки Федір Васильович Курило та його брат Матвій Васильович пожертвували по 1 тисячі рублів кожний. Проте, найбільший внесок у справу вніс охтирський купець Г. Ф. Чикало, який починав заробляти капітал з шиття кашкетів. Про свого предка розповідала письменниця Світлана Вишневська при зустрічі та у книзі „Айстри... зірки..."

Храм будувався міцно. Використовували під час будівництва стальний профіль, залізобетон. Колишній накупольний хрест був виконаний із сталі кращих світових зразків, про що свідчив готичний шрифт, який підтверджував марку сталі. Двохглавий орел - це вже клеймо вітчизняного харківського майстра. Сучасний накуполь-ний хрест, теж прекрасної дореволюційної роботи з таким же клеймом, був подарований церкві влітку 2001 року Харківським Благовіщенським собором.

З 1920 по 1935 рік храм увійде у смугу випробувань. Спочатку нони стосуватимуться церковнослужителів. На долю ієрея Сергія Івановича Ніколаєвського (отця Сергія) випадуть темні роки в історії церковних гонінь. А потім дійдуть руки гонителів і до самої церкви. У 1935 році захочуть зняти дзвін, але не зможуть це зробити, тоді зірвуть саму дзвіницю, яка по висоті на третину перевищу вала церкву. Пилюка не осідала кілька днів. А церква вистояла завдяки своїй монументальності.

Коштом купця Чикало збудований і перший готель Охтирки. Двоповерховий маленький (за сучасними мірками) готель на Бульварі, єдиний на той час, у 1889 році буде мати постояльцем А.П. Чехова. У книзі „Чехов в воспоминаниях современников" є рядки: „Чехов был в Ахтырке как раз со Свободиным на пути в Полтаву, к Смагиным, и жили они тогда в гостинице на Бульваре. И как жили!.." Звідси, з Бульвару, на Луку (тепер мікрорайон м. Суми) піде листівка, адресована Линтварьовій: „m'lle Жабкиной отъ графа Веприка. 8.9.24 июня. Ах-ты-рка". На жаль, цей будинок не став в Охтирці пам'яткою історичного значення, а архітектура його не дотягує до рівня пам'ятки.