Головна arrow Наше місто arrow История arrow Охтирка - від минувшини до сьогодення
Охтирка - від минувшини до сьогодення Печать
Автор Газета "Лидер"   
09.06.2009 г.

Історичний нарис директора Охтирського краєзнавчого музею Н.Г.Калюжної

У1654 році нова хвиля переселенців прийшла в наш край «... изъ дальнихъ городовъ изъ-за Днепра ... отъ разоренья, оть безбожныхъ Ляховъ и Татаръ... и пришли въ Вольновській уездъ для городового сфоенія ... за рекою за Ворскломъ на Татарской сакме на речке на Охтыркс, ... да на речке Гусенице ... устроить насъ домишками своими человекъ семисотъ и больши».

У квітні 1654 року воевода Оле-шні повідомляв у Москву, що «Черкасы зделали въ нашемъ заповед-номъ лесу на речке Охтыркс новый осгрогъ - Ахтырской, ... а черезъ Ворскло мосты помостили».

Охтирка, як новозбудована фортеця «... располагалася надъ излученною реки Ахтырки. Къ югу она сливалась съ песчаною равниной. Городъ обнесень стоячимъ дубовымъ частоколомъ длиною — 2189 м. Высота стенъ съ валомъ - 4,32 м. Вокругъ крепости вырыть ровъ - 4,32 м вглубь и шириной 6,5 м. Крепость имела 5 башенъ съ проезжими воротами, 9 башенъ глухих, бастион. Тайниковъ въ городе неть. колодязей въ городе много, въ осадное время водою скудно не будетъ, потому, что Ахтырский городъ построенъ въ низкомъ месте». Озера і річка захитала місто від раптових нападів і забезпечувала населення рибою, а навколишній степовий простір давав можливість займатися землеробством і скотарством.

Згодом навколо фортеці почали будуватися передмістя. Одним із таких передмість була слобода Гусинка на півночі за межею фортеці.

Разом з переселенцями до Охтирки прибули сорок монахів на чолі з ігуменом Іоаникієм, колишні піддані Лебсдинського монастиря, «де жили та бога славили». За їх розповіддю «нечестивці-ляхи замордували геть. Грабують, непосильного труда вимагають, над жінками та дітьми знущаються... Глумляться, свято-татствують, храм їх розвалили, костьол натомість зводять». Прибувши до Охтирки монахи-переселенці заснували Свято-Троїцький монастир. Указом царя Олексія Михайловича для нього відвели «...гору Ахтыръ с пахотным полем и с сенными покосы, лесными угодьями и рыбными ловли, я ко в пусто состоящая: и никем не владеема».

У січні 1655 року вольнівський воевода пише «... на речке Ахтырке Черкасы осгрогъ поставили собою безъ прибавочныхъ людей», тобто власними силами. Цього ж року по всіх поселеннях Слобожанщини було проведено перепис населення - в Охтирці мешкало 1339 чоловік.

Фактично вважається, що Охтирський слобідський полк було, сформовано між 1655-1658 роках. Професор В.Данилевич у своїй праці «Время образования Слободских казачьих полков» теж датував утворення Охтирського полку між 1655 - 1658 роками. Цю дату можна уточнити: у червні 1658 року охтирському воєводі наказано закликати до себе місцевого полковника і наказати йому готуватися ло походу, але воевода відповідав: «полковника въ Ахтырскомъ нетъ. есть атаманъ Дми фей Ружинский». Отже Охтирський полк почав існувати з другої пол. 1658 року. Першим охтирський полковником був Іван Гладкий. Полковник затверджувався Бєлгородським воєводою. Полк поділявся на 20 сотень, 10 з яких розташовувалися безпосередньо на території міста. В місті жили полковник, полкова старшина, розташовувалося управління полком. На території полку існувало 13 містечок, 63 села, 23 слободи, 22 хутори. В сотенних містечках мешкала сотенна старшина і містилося управління сотні.

Військово-адміністративним центром стала Охтирка. 1657 року охтирчан по 100-200 чоловік висилають до залог ін. міст. Скаржачись на це охтирчани зазначали: «мы русекаго извычая не знаемъ, и не въ обычай...» такі обов'язки. Прохали: 1) щоб їм служити полкову службу «по черкаски, по городу Ахтьгрскому и по острогу»; 2) дозволити «всякими товарами торговать въ Ахтырке по-своему, по-Черкаски». Відповіді на ці прохання не було, але ще в 1656 р. видано наказ «съ охтырских Черкасъ съ судныхъ делъ и съ торговыхъ промысловъ пошлинъ имать не велено».

У 1658 році Москва узаконила військово-полковий устрій охтирчан. Цар надавав право переселенцям зберегти увесь свій традиційний козацький устрій - чин полковника, сотників, осавулів.

Жителям Охтирки, для особистої потреби, було одмежовано 520 десятин лісу. При поселенні люди мали дозвіл царя займати землі і угоди по власній волі за потребою кожного. Замість жалування за військову службу населенню було дано право безмитно і безоброчно займатися різними промислами і торгівлею, тримати шинки. Все це було затверджено грамотою царя Олексія Михайловича від 5 травня 1669 р. За цією ж грамотою з міста скасовувалися всі недоїмки і можна було не служити дальньої полкової служби.

Крім відбування військової повинності козаки і служилі люди займались землеробством, садівництвом, бджільництвом - тобто поєднували домашні турботи з військовими. Нерідко воїн, працюючи в полі, мав при 'собі і зброю, а зачувши тривожний клич, випрягав коня з воза чи плуга і поспішав на збір.

У 1668 році охтирські козаки одержали свою першу нагороду - «Похвальная грамота за верность» за те, шо Охтирський полк не підтримав бунт гетьмана Брюховецького.

У 1699 році Охтирський полк, на ім'я полковника Дем'яна Зінов'єва, одержав жалувану грамоту, якою скидалися чинші та недоїмки з винниць, броварень, шинків. Це розповсюджувалося лише на місто Охтирку. Пізнішими грамотами надавалося право без чиншу володіти землями і різними угіддями; мати різні промисли; вільно курити горілку і шинкарювати; не платити ніяких податків і мита; тримати млини, кузні, лавки.

25 січня 1685 року на ім'я полковника Івана Перекрестова надійшла ще одна грамота: «Пожаловали Мы Белгородскаго разряду черкаескаго ахтырскаго полковника Иоана Перекрестова, что онъ ...служилъ и ныне служить верно съ казаками промыслы и оть приходовъ воинс-кихъ людей оберегасть и для ведомостей о поведеній Турскаго Салтана съ Цесаремъ Римскимъ и съ королемъ Польскимъ въ заднепровскіе места й въ польскіе города посьглаетъ полку свояго казаковъ почасту». Отже «... отличіемь службы ахтырскихъ казаковъ отъ службы других черкасовъ служило то, что они обязаны были наблюдать за сношеніями Австріи и Польши съ Турциею и для того имели охранные и наблюдательные посты за Днепромъ».

■ Далі буде

 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg