Ранні поезії молодого автора сповнені оптимізму, щирої довіри натомленій людині, захопленням красотами рідної землі.

По боях і клекотінні
Встане день в яснім цвітінні.
І прийдешні покоління
Пригадають нас
Перепілка в житі - радість.
Перепілка в житі - ніжність.
В пшеницях волошки - дума...

Перші поетичні праці Івана Багряного були опубліковані в журналі "Глобус", зробивши його ім'я відомим у читацьких колах. А потім вийшов у світ віршований роман "Скелька". Навіть найвимогливіші поцінювачі стали пророкувати автору велике майбутнє. Про це свідчить Дмитро Нитченко-Чуб, який перевидав цей роман 1984 року в Австралії. Його І.Багряний написав у 1928 році у батьківській хаті, в Охтирці. Наприкінці 1929 року був зданий до друку до Державного видавництва України. Там пролежав без руху майже до весни 1930-го. Затримку, можливо, спричинила поява у 1929 році зухвалої поеми "Аве Марія", теж віршованої форми, яку на третій день конфіскували. І хоч була надрукована в Охтирці, та разюча передмова автора до неї і така ж смілива присвята, певно, були вже відомі і цензорам, й редакторам Харкова. Лиш наприкінці 1930 року "Скелька" вийшла з друку у видавництві" Кни-госпілка". Починається твір мальовничою експозицією: Прилипла Скелька (Скелька - це село) над Ворсклою, де гори голубіють. Біленькі хати цвітом залило, Попід горою, наче бемське скло, Блищить вода. А далі, мов сулія Поставлена на сизому шпилі, Там, де ліси і замчище здорове, Де дух великий, а діла малі, Мигає маківкою, ніби на столі На спині гір Куземинська Покрова. Весь роман написаний легкою формою - п'ятистопним ямбом. Авторові тоді йшов усього 21-й рік, а він виявив максимум знань з української історії, з мистецьких засобів та композиції твору. В двадцятих роках українська література не мала такого великого віршованого історичного твору. Та минуло 5 місяців, як в журналі "Критика" була надрукована погромна стаття 0. Прав-дюка "Куркульським шляхом" Критик громив збірку поезій "До меж заказаних", поему "Аве Марія" і роман "Скелька". Після цього всі твори Багряного вилучили з продажу та книгозбірень, а через 8 місяців і самого автора заарештували й вивезли на заслання. Відбував його поет аж на Далекому Сході-Там написав щемливо-зворушливий вірш "Рідна мова", сповнений гарячої щирої любові до українського слова. Датований цей вірш 1937 роком. Під ним стоїть назва міста - Хабаровськ.

Талановитому літераторові вдається утекти звідти і добратися до рідної домівки. Та за чиїмось доносом його знову заарештовують і відправляють в знамениту тюрму на Холодній Горі в Харкові. Ці події письменник майстерно змалював у романах "Тигролови" та "Сад Гетсиманський". І, звичайно ж, в поезіях:

Б'є крильми птах глухої півночі
над мурами,
Б'є крильми птах
Та й ловить дзьобом грати...

Який високий дух вірша! Яка сила нескори! Яка майстерність поетичного слова!

З кожного рядка Івана Багряного світить чисте сумління вірності рідній землі.

К.Квітчаста