Ігор Волобуєв, колишній віцепрезидент Газпромбанку, відомий охтирчанам як родич і спонсор пам’ятника учаснику Другої світової війни, орденоносцю - Володимиру Степановичу Жолобу.

До березня 2022 року уродженець Охтирки Ігор Волобуєв був віцепрезидентом Газпромбанку, а перед цим – багато років керував пресслужбою Газпрому. 

В інтерв'ю LIGA.net Волобуєв відповів на питання щодо причин виїзду з росії. 

Кілька днів тому інший віцепрезидент Газпромбанку Владислав Аваєв, за версією російських силовиків, убив дружину та доньку і застрелився. Волобуєв у самогубство не вірить – надто багато смертей газових топменеджерів сталося у Росії. Але, стверджує, поїхав не через погрози: "Не міг більше залишатись серед цих людей".

– Чому ви вирішили виїхати з Росії та як потрапили в Україну?

– Першого дня війни у мене розривався телефон. Я народився і закінчив школу в Охтирці. Там у мене мешкає батько, молодший брат, друзі.

Буквально за кілька днів я вирішив, що більше у Росії жити не можу. Тому що росіяни вбивали мого батька, вбивали моїх знайомих, близьких друзів. Мій батько місяць жив у холодному підвалі. Мені говорили люди, яких я знаю з дитинства, що їм за мене соромно. Знаєте, що мені сказали? "Щоб ми більше ніколи не чули, що ти охтирчанин, що ти українець. Ніколи". Я зібрав речі і 2 березня вилетів із Росії.

Я понад шість років працював у Газпромбанку, займався піаром промислових активів. А до цього 16 років працював у Газпромі, з яких 9 років, по суті, був начальником пресслужби.

Я не міг більше перебувати серед цих людей. Потискати їм руки, усміхатися, дивитися в телефоні на цю війну, як кіно якесь жахливе, і водночас вдавати, що мене це не стосується.

Я приїхав до України, щоб захищати свою Охтирку зі зброєю в руках. Ще у 2014 році, коли окупували Крим, я собі дав слово, що якщо російські танки прийдуть до моєї Охтирки – я піду з ними воювати.

– Чи правильно я розумію, що ще одна причина залишити Росію – загроза життю? Щонайменше четверо топменеджерів російських газових компаній з початку року померли за дивних обставин.

– Ні, жодної загрози моєму життю не було в Росії. Більше того, у мене в Росії була дуже стабільна ситуація у матеріальному сенсі. Та й у всіх сенсах у мене все було там, скажімо, добре. І якби це було питання безпеки – я б нікуди взагалі не поїхав.

Відповіді на інші питання можна прочитати за посиланням .

А ми нагадаємо, що 28 жовтня 2017 року у День визволення України від нацистських загарбників на перехресті вулиць Київської та Петропавлівської в Охтирці урочисто відкрито пам'ятник орденоносному учаснику Другої світової війни Володимиру ЖОЛОБУ. 

Відродив для охтирчан пам'ять про героя його двоюрідний онук Ігор Волобуєв. 

Володимир Степанович Желоб народився та жив у Охтирці. Він був молодшою дитиною у сім'ї і єдиний пішов воювати.

Танкіст гвардії майор Володимир Жолоб героїчно пройшов усю війну та до заповітної Перемоги не дожив кілька днів.