Головна arrow Розділи arrow Місцеві новини arrow Місто arrow Два берега однієї ріки
Два берега однієї ріки Печать
Автор Админ   
01.12.2021 г.



На початку листопада під час рейду інспекції з благоустрою Охтирської міської ради берегами річки шукали нелегальні відводи каналізації. Здавалося, нічого, крім негативу, такий похід не міг принести. Однак, траплялися й приємні моменти. 

За мостом по вул. Дикалова знайшли трубу, яка виходила з садиби на берег. Виявилося, що початок її не в ватерклозеті, а у дубовому колодязі за 100 м від річки.

Коли рівень у зрубі піднімається, чиста вода мережею самокопаних каналів та прихованих труб потрапляє у річку. 

Загалом, починаючи від мосту лівий берег, ніби не український, а якийсь європейський. 

Приблизно ту ж саму картину ми бачимо в центрі Охтирки. Навпроти причепуреного «Монплезіру» розкинулися дикі території. Втім, бар все-таки комерційний об’єкт, і опосередковано будь-які вкладання врешті-решт націлені на прибуток. По вул. Дикалова все тримається на ентузіазмі. 



Річка наче кордон. Стоять хатинки, дивляться вікнами через водяну нитку. З правого боку берегом не пройти: багнюка, гілки, а з лівого – навпаки. Зелений газон, аж до самої води. Уздовж одного з сіткових сучасних парканів ряди 3-річних ялинок. Ніяких чагарників та сміттєзвалищ. Один сусід лавочку поставив, другий міст полагодив власним коштом, третій траву газонокосаркою стриже регулярно. Виявляється, щоб завести англійський газон, достатньо українські бур’яни своєчасно косити. 

Аварійні дерева теж тут прибирають. Зараз на черзі велика тополя з обгорілим стовбуром. Ось-ось зріжуть. Як розказувала одна з сусідок, раніше тут було суцільне болото. Завдяки меліораційним каналам, що копали мешканці вулиці власними руками тепер земля зверху суха. Уздовж берега в’ється стежина. Вечорами місцеві мешканці гуляють, як у міському парку. Ходять рибалити. 

Інколи, буває, сусідам з неприбраного берега, натякають, може варто погребтися – і буде однаковий пейзаж обабіч річки. Але європейські звички не швидко приживаються в Охтирці.

Навпаки, «європейські» сусіди побоюються привертати до себе зайву увагу. Бо від влади очікують яких завгодно сюрпризів – тільки не приємних. Виявиться що й зарості рубати не можна, і копати, і містки ремонтувати. 



Один з хазяїнів, розповів, що річка завжди тут була неширока, але все ж таки набагато красивіша. З дитинства пам’ятає, як береги очищували від самосіву. Якщо їх трохи запустити, природа швидко своє візьме.

В центрі міста 10 років тому був майже повністю вичищений берег від тополь, а тепер там не пройти – стоїть молодий ліс.

На питання, як може влада допомогти людям наводити порядок біля річки, почув наступні пропозиції.

По-перше, спробувати завоювати довіру містян, щоб люди, узявшись за пилку чи багор, не боялися наразитися на санкції від однієї з численних карних служб.

По-друге, у точно обумовлений час надавати вантажівку для вивозу гілок. Бо якщо купа пролежить кілька днів, вийде гірше ніж до прибирання. Будуть тягнути сміття з садиб з усіх прилеглих вулиць.

По-третє, придбати для міста потужний гілкоподрібнювач, який вивозити на толоки. 

Андрій Міхєєв


 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg