Головна arrow Розділи arrow Місцеві новини arrow Місто arrow Зачароване коло Охтирки
Зачароване коло Охтирки Печать
Автор Админ   
21.06.2021 г.



Зачароване коло Охтирки, або Як ми шукали відповідального. Розмова про культуру, архітектуру і благоустрій міста Нашого

«Встане день в яснім цвітінні. І прийдешні покоління пригадають нас». (Іван Багряний. «До меж заказаних») Саме ці слова нашого земляка написані на фасаді бібліотеки філії №1, що по вулиці Батюка, 24. І тема цього матеріалу стосується деяких аспектів нашого буття. Та все ж, розмова піде не про філософію, а про культуру, архітектуру і благоустрій міста Нашого.

КУЛЬТУРА

«Культура – поняття багатозначне і являє собою сукупність матеріальних та духовних цінностей, історично набутий набір правил усередині соціуму для його збереження та гармонізації». (Вікіпедія)

А як же це виглядає в охтирському соціумі? 

Бібліотека по Батюка працює з 8.00 до 17.00. Це для тих, хто ще не знає. Але й досі заходять здивовані люди й запитують: «А що бібліотека працює?». Так, бібліотека повноцінно працює, обслуговує і дітей, і дорослих, діють різноманітні гуртки та проводяться цікаві акції. Так і повинна працювати сучасна бібліотека. Нещодавно, у арт-салоні «Натхнення» збиралися дорослі, які люблять малювати. І в цьому їм допомагала викладач художньої школи Наталя Мартиненко. 2 години задоволення у світі прекрасного. 

У школах діють літні майданчики. Куди в першу чергу ведуть дітвору? Звісно, в бібліотеку. Спеціалісти бібліотечної справи знайомлять дітей із новими книгами, бібліотечною системою, каталогами, проводять майстер класи, ігри, влаштовують квести та різноманітні конкурси. От нещодавно був конкурс малюнків «Як я уявляю бібліотеку майбутнього?». Кожен уявляв по-своєму, та на всіх малюнках були книги, діти, квіти.

Червень. Ранок. Бібліотекарі прийшли на роботу, щоб нести культуру в маси, «сіяти розумне, добре, вічне». І що вони бачать? На клумбі між квітами валяються порожні пляшки з-під спиртного, паперові стаканчики з-під кави, на порозі лушпиння, недопалки, недоїдки… Бібліотекарі зітхнули, прибрали, пішли працювати. Наступного ранку на ганку бібліотеки та сама картина. І так щодня. 

Поряд є сміттєвий бак. Та пиякам не видно. Перед бібліотекою розташовані 4 МАФи: «Пивко», «Магніт», «Піксель», «Дігма». Один «Піксель» торгує мобільною апаратурою, три інші – продуктові, пов’язані з пивом, і «дивом». «Магніт», взагалі, діє цілодобово. Отака от картина перед міською публічною бібліотекою… 

Раніше тут був публічний культурний простір: пункт буккросінгу, лавочки для відпочинку і читання книг. А за два роки з’явилися ці пітєйні завєдєнія, і гармонія порушилася. Мешканці житлових будинків, що поряд, поскаржилися у міську раду. І що відбулося? Приїхали спеціалісти із «Благоустрою» і спиляли лавочки, і буккросінг «канув у лєту»… А пияки знайшли місце для своїх посиденьок на ганку бібліотеки і в дворі будинку. 

 

АРХІТЕКТУРА

«Архітектура – це одночасно наука і мистецтво проектування будівель, а також система будівельних споруджень, які формують просторове середовище життєдіяльності людей відповідно до законів краси». (Вікіпедія)

Як не дивно, та все ж у нашому місті теж бувають туристи. Їм проводять екскурсії не тільки в музеї, в центрі. Інколи вони й самі гуляють у своє задоволення. І несподівано ми дізнаємося щось цікаве про рідне місто.

Нещодавно гуляв по Охтирці відомий харківський краєзнавець Андрій Парамонов. Він доволі обізнаний з історією не тільки Харкова, а й всієї колишньої Харківської губернії, до якої належала і Охтирка. Так ми знайомимося з дописами пана Парамонова про деякі історичні споруди, пам’ятки і пам’ятні дошки. Цікаві дописи про історію маєтку барона фон Радена (нинішнє приміщення Охтирського центру позашкільної освіти), Михайлівську церкву, пам’ятний знак Петру Ярославському.

Власне, мова піде про цей пам’ятний знак. 

«… На сучасній алеї міста, що носить ім’я Ярославського, встановлено пам’ятну дошку Петру Антоновичу Ярославському, губернському архітекторові. Сама дошка наразі оточена будівельним сміттям і почала ржавіти. На дошці зображено реалізований проєкт Введенської церкви-дзвіниці в Охтирці… Як добре, що в Охтирці пам’ятають відомого українського архітектора!».

Цікаво, скільки охтирчан пам’ятає про архітектора Ярославського і знає де саме встановлено йому пам’ятний знак?

Охтирчани щодня проходять по провулку Ярославського у своїх справах, там не можна не помітити останки Будинку Офіцерів, а на пам’ятний знак ніхто й увагу не звертає.

У свій час за пропозицією Охтирського головного архітектора Михайла Новосєльського та за рішенням міської ради цей провулок назвали іменем Петра Ярославського. І встановили українському архітекторові пам’ятний знак, виготовлений за проектом того ж М.Новосєльського.

Кореспондентка газети вирішила упевнитись, в якому стані знаходиться пам’ять. Дійсно, в непристойному. Поряд торговельний центр. До нього прибудовують якийсь погріб. І пам’ятний знак виглядає, як «збоку припьоку». Що в українській мові означає «п’яте колесо до воза» або «приший кобилі хвіст». Ось так нахабно порушується гармонія міста, публічний простір! 

ІННА, спеціаліст відділу архітектури та містобудування: «Архітектура не опікується пам’ятними знаками. Він стоїть на балансі міста. І за це відповідає відділ культури. Власник магазину може будувати, що завгодно на своїй ділянці».

ЛЮБОВ БОБАРИКІНА, начальник відділу культури: «Пам’ятний знак Петру Ярославському – майно міста і не являється пам’яткою архітектури чи культурної спадщини. Тому за це відповідає управління ЖКГ. Ми зверталися до будівельників, щодо неподобства  біля пам’ятного знаку. Ті, в свою чергу, пообіцяли прибрати біля знаку будівельне сміття. Відділ культури не може офіційно вплинути на цю ситуацію».

Артур Кутовий, начальник відділу архітектурно-будівельного контролю у відпустці.

Немає в Охтирці головного архітектора, це однозначно.

БЛАГОУСТРІЙ

«Благоустрій та озеленення міських експлуатованих територій включає в себе проведення робіт з інженерної підготовки, вертикального планування, облаштування територій вулиць, доріг, проїздів, велосипедних доріжок, озеленення та влаштування елементів дизайну міського середовища, які виконуються на замовлення підприємств, установ, організацій, ЖКГ, інших юридичних осіб відповідно до затвердженої проєктно-кошторисної документації». (Вікіпедія)

Згадаємо ситуацію довкола бібліотеки. Спеціалісти КП «Благоустрій» прибрали лавочки, але ситуація із сміттям не змінилася. І, взагалі, питання сміття залишається відкритим. Навіть у центрі сміттєві баки переповнені. Щодо озеленення – здається, місто наше аж занадто зелене, трава вже по коліна. Хто ж буде косити? Хто повинен замовляти і виконувати?

МАКСИМ КАЛЮЖНИЙ, начальник інспекції з благоустрою: «Щодо пам’ятного знаку – це компетенція відділу архітектурно-будівельного контролю. Щодо МАФів – поряд сміттєві баки. За порядок у громадських місцях відповідає поліція. Розпивання алкоголю у громадських місцях заборонено Законом. Я людям не можу вказувати як себе поводити. 

Хто буде косити траву? За це відповідає «Благоустрій». Проводиться тендер, виділяються кошти. Інформація про тендер висвітлена на сайті міської ради. Чекаємо коштів. Траву косять поступово». 

 

Дизайн міського середовища Охтирки змінюється не в кращу сторону. Спостерігається хаос. Як у випадку із пам’ятним знаком, пам’ятками культурної спадщини, МАФами будь де, заростями, недосадженими клумбами… І якесь зачароване коло з відповідальністю. 

Як у Багряного «До меж заказаних».

Валерія Бакуліна


 
kylymy_150523.jpg

bezp_181120.gif

express.gif

pam_100221_02.jpg

bud_250323.jpg

brus_110423_02.jpg

pesok_220823_01.jpg